Любинко Друлович

	Любинко Друлович
Особисті дані
Народження	11 квітня 1968 (56 років)
	Нова-Варош, СФРЮ
Зріст	171 см
Громадянство	Югославія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1986-1987 ; 1987-1988	«Златар» (Нова-Варош); «Слога» (Пожега)
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Любинко Друлович (серб. Ljubinko Drulović / Љубинко Друловић, нар. 11 квітня 1968, Нова-Варош) — югославський та сербський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Порту», з яким виграв низку національних трофеїв, а також національну збірну СР Югославії, у складі якої був учасником чемпіонату Європи та світу.

Клубна кар'єра ред.

Народився 11 квітня 1968 року в місті Нова-Варош. Розпочав займатись футболом у клубі «Златар» з рідного міста, після чого потрапив в академію клубу «Слога» (Пожега).

У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за команду другого югославського дивізіону «Слобода» (Ужице), в якій провів півтора сезони, взявши участь у 55 матчах чемпіонату.

З початку 1990 року два з половиною сезони грав у складі вищолігового «Рада».

Влітку 1992 року підписав дворічний контракт з португальським «Жіл Вісенте». У команді грав до грудня 1993 року, після чого уклав контракт з лідером португальського футболу «Порту». Друлович став однією з «ікон» «Порту» 1990-х. Він виступав разом з такими гравцями, як Златко Захович, Маріо Жардел та Сержіу Консейсау. Разом з командою п'ять разів поспіль (з 1994 по 1999 рік) став чемпіоном Португалії, а також чотири рази ставав володарем Кубку і п'ять разів — Суперкубка Португалії. У сезоні 1993/94 разом з командою дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів, тоді «Порту» програв іспанській «Барселоні».

У 2001 році перейшов у стан принципового суперника «Порту», лісабонську «Бенфіку». У липні 2001 року отримав португальське громадянство^[1]. У сезоні 2001/02 Любинко грав у стартовому складі, але в наступному втратив своє місце і став зрідка з'являтись на полі. Через це 2003 року повернувся на батьківщину, де грав протягом одного сезону за белградський «Партизан»^[2].

Завершив професійну ігрову кар'єру у португальському клубі «Пенафіел», за команду якого виступав протягом сезону 2004/05 років, зігравши лише 8 матчів у Прімейрі.

Виступи за збірну ред.

28 грудня 1996 року у віці 28 років дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Союзної Республіки Югославії в товариському матчі проти Аргентини (3:2).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції та чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах. При цьому на європейській першості Друлович був одним з найкращих у складі своєї збірної і на стадії групового етапу забив гол Словенії (3:3), а також віддав 4 гольові передачі в 3 матчах групового етапу.

Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 38 матчів, забивши 7 голів.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2006 року, очоливши тренерський штаб нижчолігового португальського клубу «Тоурізенсе».

У квітні 2008 року став тренером «Банату»^[3], який був на грані вильоту з сербської Суперліги^[4], проте не зміг врятувати команду і по завершенні сезону покинув клуб^[5].

Влітку 2008 року став тренером словенської «Драви» з міста Птуй^[6] і зайняв з командою 9 місце в чемпіонаті.

Після одного сезону перерви, який Друлович використав для навчання, він став тренером клубу «Примейру де Агошту»^[7], з яким став шостим в турнірній таблиці чемпіонату Анголи 2011 року.

2012 року став головним тренером юнацької збірної Сербії, з якою у 2013 році виграв юнацький чемпіонат Європи (U-19) в Литві^[8]. А згодом тренував збірну до 20 років.

Після відходу з Синиша Михайловича з посади тренера національної збірної Сербії в лютому 2014 року, Друловича була призначено виконувачем обов'язків тренера головної команди^[9]. Він тренував збірну в чотирьох іграх, здобувши дві перемоги (Ірландія 2:1, і Ямайка 2:1), нічию ( Панама 1:1) і зазнавши однієї поразки (Бразилія 0:1). Тим не менш влітку 2014 року повноцінним головним тренером був призначений голландський фахівець Дік Адвокат, який мав готувати Сербію до кваліфікації для чемпіонату Європи 2016 року у Франції^[10].

Майже рік по тому, в квітні 2015 року, Друлович був призначений тренером збірної Македонії^[11], коли ця команда вже майже втратила всі шанси вийти на чемпіонат Європи. Македонія під керівництвом Друловича провела п'ять ігор, зазнавши чотири поразки і зігравши один матч внічию^[12].

15 жовтня 2015 року став новим тренером «Партизана», і таким чином повернувся в сербський футбол^[13]. Проте після того, як провів лише два місяці на лавці чорно-білих, Друлович у грудні покинув клуб через погані результати^[14].