Любівка (Богодухівський район)

село Любівка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Богодухівський район
Громада	Краснокутська селищна громада
Облікова картка	Любівка
Основні дані
Засноване	1700
Населення	878
Площа	4,311 км²
Густота населення	203,67 осіб/км²
Поштовий індекс	62032
Телефонний код	+380 5756
Географічні дані
Географічні координати	50°00′57″ пн. ш. 35°03′36″ сх. д. / 50.01583° пн. ш. 35.06000° сх. д.Координати: 50°00′57″ пн. ш. 35°03′36″ сх. д. / 50.01583° пн. ш. 35.06000° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	110 м
Місцева влада
Адреса ради	62002, Харківська область,; Богодухівський район,; смт Краснокутськ,; вул. Миру, 127
Карта
	Любівка
	Любівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Любівка.

Лю́бівка — село в Україні, у Краснокутській селищній громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 878 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Любівська сільська рада.

Географія ред.

Село Любівка знаходиться на правому березі річки Мерла, вище за течією примикає до міста Краснокутськ, нижче за течією примикає до села Колонтаїв. Через село проходить автомобільна дорога Т 1701 (Т 1702).

За селом, у північно-західній його частині, розміщені лани сільськогосподарських підприємств, розташованих на території населеного пункту, а в південно-східній частині — луки, посередині яких протікає Мерла. Далі розташований державний ліс. Також в Любівці є чудове місце — Криничне, куди залюбки ходять, як дорослі, так і діти. На північ від центральної частини села розташована гідрологічна пам'ятка природи — «Любівська».

Історія ред.

Кургани II тис. до н. е. — I тис. н. е. біля с. Любівка

Стародавні часи ред.

На території села Любівки знайдені поселення епохи неоліту, бронзи, скіфських часів і салтівської культури, а також сарматські поховання ІІ-ІІІ століть до н. е. Цікавими були результати розкопок багатошарового поселення біля Любівки. Тут виявлена велика землянка бондарихинської культури ІХ-VII ст. до н. е. Ця велика, як на той час, будівля мала площу близько 210 кв. м. Перекриття опиралося на два ряди стовпів. Уздовж стін помітні залишки вирізаних у материковому ґрунті нар, на яких сиділи і спали. У північній частині житла виявлено піч, викладену із глиняних вальків. Отже, знайдено не звичайне житло, а якесь загальне приміщення, у якому збиралися члени роду для обговорення якихось питань. У 1973—1974 роках Б.Шрамком розкопане біля Любівки й багатошарове поселення неолітичної доби(IV тисячоліття до н. е.); доби бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.) та скіфське(VIII століття до н. е.).

Поблизу Любівки Х. Петровським досліджувалися поселення скіфської доби (VI-ІІІ ст. до н. е.). Крім різноманітної кераміки тут знайдені кам'яні зернотертки, частини кінських вудил, бурав, відбитки зерна ячменю, пшениці, проса, прикраси з бронзи та інші речі, які засвідчують, що в басейні річки Мерла в ранню залізну добу мешкали скотарсько-землеробські племена. Уламки грецьких амфор, що знайдені поблизу Любівки, указують на те, що в VI-V ст. до н. е. місцеве населення підтримувало торговельні зв'язки з античними містами Північного Причорномор'я. При розкопках у Любівці виявлено також рідкісне сарматське поховання (ІІІ ст.н. е.) дівчинки, одяг якої прикрашали дві бронзові застібки — фібули. На шиї — намисто зі скляних, бурштинових і коралових намистин, а на руках — бронзові браслети.

У 1927 році поблизу Любівки знайдено скарб ранньослов'янських старожитностей. Відомий учений Б. Рибаков відносить ці речі до старожитностей русів (зберігаються в Харківському історичному музеї).

Заснування села ред.

Село Любівка було засноване в 1666 році. Багато існує легенд про те, чому саме 346 років тому назвали це село Любівкою. До цієї теми зверталося багато письменників. Існує якнайменше 3 легенди:

на місці, де зараз знаходиться центр нашого села, поселилося кілька переселенців. Через декілька років тут було поставлено пархомівським паном Вучичевичем шинок, у якому займалася торгівлею молода жінка Любка, але не просто працювала, а здійснила подвиг.
Один заможний житель Колонтаєва десь у кінці XVII століття уподобав собі красиву місцину на землях, що пролягла між Красним Кутом і Колонтаєвом. Побудував собі там хату.

- Дуже любе мені це місце, — похваливсь він перед сусідами, переїжджаючи до нового помешкання.

- А й справді любе, — погодилися ті з тих, хто прийшов сюди через кілька днів провідати новосела на його новій садибі.

Дехто вирішив поселити поряд синів, які збиралися женитись. Так виникла і утвердилась за новим поселенням красива, лірична назва — Любівка.

Переселенців, які зупинилися на правому березі річки Мерла між Красним Кутом і Колонтаєвом, вразила краса, багатство місцевості. Тут були родючі луки, недалеко — річка, багата на рибу, на північ — землі, придатні для землеробства. Це було любе (любиме, гарне) місце для життя. Звідси і назва.

Станом на 1 січня 2013 року кількість населення складала 665 осіб. На території села розташовано 6 торговельних підприємств, які займаються роздрібною торгівлею промислових та продовольчих товарів.

12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Краснокутської селищної громади.^[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Краснокутського району, село увійшло до складу Богодухівського району^[2].