Любича-Королівська

село в Польщі

Любича-Королівська[1] (пол. Lubycza Królewska) — місто в східній Польщі за 10 км від кордону з Україною. Належить до Томашівського повіту Люблінського воєводства. Центр місько-сільської гміни Любича-Королівська.

Любича-Королівська
Lubycza Królewska
Герб Прапор
Герб Прапор
Любича-Королівська
Любича-Королівська
Основні дані
50°20′ пн. ш. 23°31′ сх. д. / 50.333° пн. ш. 23.517° сх. д. / 50.333; 23.517Координати: 50°20′ пн. ш. 23°31′ сх. д. / 50.333° пн. ш. 23.517° сх. д. / 50.333; 23.517
Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Статус міста 1759-1787; з 2016
Площа 3,92 км²
Населення 2 440 (01.01.2020)
Телефонний код (48) 84
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів LTM
OSM 1746430 ·R (Гміна Любича-Королівська)
SIMC 0892889
Поштові індекси 22-680
Міська влада
Вебсайт lubycza.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Любича-Королівська у Вікісховищі

Історія ред.

Місто було давньою королівською власністю. У 1759—1787 рр. мало міські права. До 1939 р. 90 % населення становили євреї. З півночі до Любичі Королівської прилягала сільська забудова, об'єднана у громаду Любича Камеральна (після Другої світової війни переважно знищена, частково приєднана до міста). Обидві громади належали до Равського повіту. На 01.01.1939 в Любичі Королівській проживало 740 мешканців, з них 20 українців-грекокатоликів, 90 поляків, 630 євреїв, а в Любичі Камеральній — 2320 мешканців, з них 2130 українців-грекокатоликів, 70 українців-римокатоликів, 80 поляків, 20 євреїв і 20 німців[2].

4 жовтня 1942 року німці без суду розстріляли в Любичі Королівській 46 селян, з яких 31 українця[1].

21 липня 1944 р. було захоплене радянськими військами.

1 січня 2016 р. Любичі-Королівській надано статус міста.

Пам'ятки ред.

  • Неоготичний парафіяльний костел 1904 р. побудови, у ньому знаходиться образ Божої Матері з Ісусом 16 ст, що походить з Рави-Руської.

Примітки ред.

  1. а б Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, О. Заставний, І. Калиневич, І. Кравчук, Н. Кравчук, В. Макар, В. Оренчук, Є. Стефанишин. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1986. — Т. 1. — С. 100. — (Український Архів. – Т. XLI)
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 65.

Джерела ред.