Любанський Броніслав Йосипович

Любанський Броніслав Йосипович
Народження	18 березня 1905; Брацлав, Подільська губернія, Російська імперія (тепер Немирівський район, Вінницька область)
Смерть	1967; Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Лук'янівське військове кладовище
Приналежність	;
Роки служби	1929—?
Звання	генерал-майор Збройні Сили СРСР; Генерал бригади (Польща)
Війни / битви	Німецько-радянська війна
	Любанський Броніслав Йосипович у Вікісховищі

Броніслав Йосипович Любанський (нар. 18 березня 1905 — пом. 1967^[1]) — генерал-майор Радянської Армії, бригадний генерал Війська Польського, учасник німецько-радянської війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Любанський.

Біографія ред.

Броніслав Любанський народився 18 березня 1905 року в місті Брацлаві (нині — Вінницька область). Навчався у Вінниці. У 1929 році Любанський був призваний на службу до лав Робітничо-селянської Червоної армії. Закінчив Ленінградську військово-інженерну школу, в 1932 році — Військово-інженерну академію. Служив у стройових інженерних частинах.

З липня 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни. Командував 377-м окремим мінно-саперним батальйоном 5-ї артилерійської бригади Південно-Західного фронту. Брав участь у боях на території України, був контужений. Пізніше Броніслав Любанський служив командиром 14-го гвардійського окремого батальйону мінерів, брав участь у Сталінградській битві^[2].

У травні 1943 року, як поляк за національністю, Любанський був направлений на службу до складу Війська Польського. Командував саперною частиною у складі дивізії імені Тадеуша Костюшко, потім командував 1-ю Варшавсько інженерно-саперною бригадою. Активно брав участь у боях за визволення Польщі, а також у повоєнному розмінуванні Верхньої Сілезії і Померанії, за що був нагороджений багатьма польськими орденами і медалями.

У травні 1952 року Броніслав Любанський повернувся до СРСР. Помер у 1967 році, похований на Лук'янівському військовому кладовищі Києва.

Любанский Б. В. Військо Польське
Любанский Б. В. 1942 р.
Текст на фотографії 1942 р.

Нагороди ред.

СРСР ред.

Орден Червоного Прапора (двічі)^[2]
Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки (двічі)
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. "

Польща ред.

Орден Virtuti Militari IV (1945) і V ступенів (1944)
Орден «Хрест Грюнвальда» III ступеня (1945)
Офіцерський хрест Ордена Відродження Польщі (1945)
Золотий Хрест Заслуги (двічі, 1946)^[3]
Медаль «За Одру, Нісу і Балтику» (1946)
Медаль «За Варшаву 1939—1945» (1946)
Бронзова медаль «Збройні сили на службі Батьківщини» (1951)

Примітки ред.

↑ Królikowski, 2010, с. 380—382.
↑ ^а ^б Материалы ОБД «Подвиг народа»
↑ M.P. z 1946 r. Nr 107, poz. 200.^{[недоступне посилання]}(пол.)

Література ред.

H. P. Kosk. Generalicja polska. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza "Ajaks", 1998. — Т. 1.
Z. Barszczewski. Sylwetki saperów. — Warszawa : Wydawnictwo Bellona, 2001. — ISBN 83-11-09287-7.
Janusz Królikowski. Generałowie i admirałowie Wojska Polskiego 1943-1990. — Toruń, 2010. — Т. II: I-M.

[FOOTNOTEKrólikowski2010380—382-1] Królikowski, 2010, с. 380—382.

[пн-2] а ^б Материалы ОБД «Подвиг народа»

[3] M.P. z 1946 r. Nr 107, poz. 200.^{[недоступне посилання]}(пол.)

[1]

[2]

[3]