Льонок Біберштайна

вид рослин
Льонок Біберштайна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae)
Триба: Antirrhineae
Рід: Льонок (Linaria)
Вид: Льонок Біберштайна
Linaria biebersteinii
Besser, 1822
Посилання
Вікісховище: Linaria biebersteinii
Віківиди: Linaria biebersteinii
EOL: 5661802
IPNI: 804486-1

Льоно́к Бібершта́йна[1], застаріле льоно́к Біберште́йна[2] (Linaria biebersteinii) — трав'яниста рослина родини подорожникових, поширений у Словаччині, Україні, Молдові, Румунії, європейській частині Росії.

Опис ред.

Багаторічна рослина. Стебла прямостоячі, 20–55 см заввишки, прості, слабко розгалужені, вгорі волосисті. Листки лінійні, сидячі, шорсткі, загострені, 4–6 см завдовжки, з трохи загорнутими краями. Вісь суцвіття і квітконіжки довго-волосисті. Суцвіття густе; приквітки ланцетні, волосисті. Віночок яскраво-жовтий, 13–16 мм завдовжки, шпорець 7–9 мм довжиною, з помаранчевою випуклістю нижньої губи. Коробочка кругла. Насіння еліпсоїдне, з крилами, 2,5–2,9 × 1,8–2,2 мм; поверхня блискуча, чорна, крила неглибоко сітчасті[2][3].

Квітне у червні[2].

Поширення ред.

Поширений у Словаччині, Україні, Молдові, Румунії, європейській частині Росії[4][5].

В Україні вид зростає на сухих степах, перелогах і біля доріг — на південному заході та півдні степової смуги нерідко; у Степовому Криму дуже рідко (в Присивашші, околиці с. Солоне Озеро)[2].

Примітки ред.

  1. Linaria biebersteinii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 285. (рос.)(укр.)
  3. Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 613. (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 03.07.2020. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 03.07.2020. (англ.)