Відкрити головне меню

Львівський бронетанковий завод — українське державне підприємство у сфері оборонної промисловості. Розташоване у Львові. Входить до складу державного концерну «Укроборонпром». Завод створений 1944 року.

Львівський бронетанковий завод
Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод»
Тип бізнес
Форма власності державне підприємство
Галузь Машинобудування
Спеціалізація Ремонт, виробництво бронетанкової техніки та конверсійних спецмашин на її базі
Доля Працює
Засновано 9 травня 1944, створений як військова частина 33198 за рішенням Комітету Оборони СРСР та наказом №26 по Головному Бронетанковому Управлінню; дислокація Дарниця, Київ
Засновник(и) СРСР СРСР Головне Бронетанкове Управління СРСР
Штаб-квартира Україна Українам. Львів
Попередні назви Пересувний бронетанковий ремонтний завод
військова частина 33198
Ключові особи військовий інженер полковник Завалишин М.Ф. — перший директор
Послуги

Шліфування колінчастих валів автомобілів вітчизняного виробництва.
Ковальські роботи по виготовленню
воріт
парканів
художня ковка
Виготовлення/ремонт вантажопідйомного обладнання
стропи

траверси
Хімічне покриття деталей
хромування
оксидування
обміднення
цинкування
Литво по газовиплавляючих моделях та литво в землю
Виготовлення ванн різного виду для технічного використання
Термічна обробка деталей
закалка
цементація
Виготовлення
валів від 5 мм до 300мм (діаметром)
шестерень від 10 мм до 600 мм (діаметром)
Холдингова компанія Укроборонпром
Сайт tank.lviv.ua

Львівський бронетанковий завод у Вікісховищі?

Підприємство займається модернізацією машин Т-72, проводить ремонт машин БТР-60, БТР-80, БМП-1, Т-64 для потреб української армії. Виготовляються роздавальні коробки для БТР-3. Освоюється виготовлення легкого бронетранспортера ДОЗОР-Б та роздавальні коробки до БТР-4Е.

Зміст

ІсторіяРедагувати

СтворенняРедагувати

Пересувний бронетанковий ремонтний завод був створений як військова частина 33198 за рішенням Комітету Оборони СРСР та наказом № 26 по Головному Бронетанковому Управлінню 9 травня 1944 року. Місце дислокації було в районі Дарниці міста Києва. Основним завданням новоствореного заводу був ремонт пошкодженої в боях з Вермахтом бронетанкової техніки та якнайскорішому поверненні її на фронт.

Просуваючись на захід, перебуваючи за лінією фронту та ремонтуючи бронетанкову техніку, пересувний завод зупинився на околиці міста Львова.

  • серпень 1944 — ремонт Т-34, АСУ-76, яких відремонтовано та відправлено на фронт близько 1200 бойових одиниць.

Першим командиром був призначений досвідчений військовий інженер полковник Завалишин М. Ф. За перший рік було відремонтовано і відправлено на фронт більше тисячі штук Т-34, СУ-76 та іншої броньованої техніки.

Післявоєнні рокиРедагувати

В післявоєнні 50-і роки заводом освоєно капітальний ремонт танків Т-54, Т-55 та інженерної техніки на базі шасі Т-54, Т-55, а саме броньовані тягачі БТС-4, БТС-4А, БТС-4В, проведено розробку та виготовлення стендового та нестандартного обладнання.

  • 1950-ті — освоєння капітального ремонту Т-54, Т-55, виготовлення стендового та нестандартного обладнання.

В 80-х роках освоєно капітальний ремонт танків Т-72 та спеціальної інженерної техніки на їх базі.

Прийшов час проводити модернізацію раніше відремонтованих машин Т-55. Так з'явилися модернізовані Т-55М, Т-55М-2 з підсиленою ходовою частиною, системою керування вогнем «Волна», двигуном В-46-5М підвищеної потужності та квантовим танковим дальноміром КДТ-2.

  • 1980-ті — освоєння танків Т-72 та спецтехніки на їх базі.

Виготовлено нову бойову машину розмінування БМР-1, освоєно капітальний ремонт інженерної машини ІМР-1 на базі танка Т-55. Одночасно завод займається виготовленням народногосподарської техніки: гусеничний кран КГС-16, гусеничний тягач ГТУ-1-05, міський пасажирський автобус ЛіАЗ-5256, міський мікроавтобус на базі шасі Газель, гусеничний трактор з конверсійної техніки ЛРМЗ-460, ЛРМЗ-580.

В незалежній УкраїніРедагувати

  • 1990-ті — ліквідація середніх танків Т-54, Т-55, Т-62.
  • з 1995 — початок випуску продукції на експорт. Виготовлення запчастин до бронетанкової техніки. Освоєння і капремонт модернізованого танка Т-72Б та випуск нового українського тягача БТС-5Б на базі Т-72, виготовлення складних агрегатів до тягачів.
  • В 2000-х роках освоєно капремонт модернізованого танка Т-72Б та випуск нового українського тягача БТС-5Б на базі Т-72, виготовлення складних агрегатів до тягачів. Одночасно проводились роботи по капітальному ремонту інженерної машини ИМР-2 на базі танка Т-72.

Станом на кінець 2012 року на підприємстві працювало понад 900 осіб. Замовлення на ремонт танків — переважно з країн Азії та Африки[1].

За підсумками 2013 року Державна фінансова інспекція України під час державних фінансових аудитів виявила порушення у використанні коштів на понад 211 млн грн[2].

Російсько-українська війнаРедагувати

2014 року фахівці Львівського БТЗ надають допомогу військовослужбовцям Збройних Сил України у ремонті та відновленні військової техніки, яка знаходилася на довгостроковому зберіганні. Наприклад, лише у військових частинах, які дислокуються на Дніпропетровщині, повернено в стрій понад 100 одиниць бронетехніки.[3]

Окрім роботи з військовою технікою (Т-55АМВ, Т-72Б1), завод освоїв і працює з різними видами господарської продукції та конверсійної техніки: ЛіАЗ-5256, ГАЗель, тягач ГТУ-1-0,5, бульдозери ЛРМЗ-460 і ЛРМЗ-580, КТС-16, БМР-1, ІМР-1, ІМР-2 та інші. Серед послуг: шліфування колінчастих валів автомобілів, ливарні роботи, кування, виготовлення та ремонт вантажопідйомного обладнання (стропи, траверси), хімічне покриття (хромування, оксидування, обміднення, цинкування) та термічна обробка деталей (закалка, цементація).

  • з 2015 — освоєння танків Т-64 та техніки на їх базі.
  • з 2015 — початок випуску бронеавтомобілів Дозор-Б[4]

У вересні 2014 року заводом на замовлення міністерства оборони України розроблено й виготовлено легкий бронетранспортер «Дозор» — має перевозити десант до місця дислокації. Однак його не можуть відправити в зону АТО, директор Львівського бронетанкового заводу Олександр Остапець: «Через бюрократичні перепони не можемо отримати для бронетранспортера двигун і коробку передач, які імпортуємо з Німеччини»[5].

На початку квітня 2015 директор заводу Олександр Остапець повідомив — перед колективом поставлене державне оборонне завдання: до липня виготовити 40 одиниць нових бронеавтомобілів «Дозор-Б»[6].

Станом на серпень 2015-го завод передав в зону бойових дій понад 100 відремонтованих танків, готові до відправлення п'ять танків Т-72 та п'ять розвідувальних машин[7].

На проекти ЛБТЗ в 2017 було виділено 920 млн гривень. Протягом року завод мав поставити, серед іншого, 72 модернізовані танки Т-72 та 20 нових бронеавтомобілів Дозор-Б[8].

Восени 2018 року було оголошено, що завод готовий до серійного виробництва БРЕМ «Лев».[9]

ОписРедагувати

Підприємство розташоване в зручному географічному положенні — до кордону з Республікою Польща 90 кілометрів. До заводу підведена залізнична колія, побудовані складські приміщення, є вільні виробничі площі для освоєння нових видів продукції.

КерівництвоРедагувати

  • Директор: Олександр Миколайович Остапець — 2015 року був звільнений.

13 червня 2015 року Державний концерн «Укроборонпром» звільнив директора Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» Олександра Остапця через невиконання виробничих планів на підприємстві[10].

Влітку 2017 року Роман Тимків на підставі ухвали слідчого судді був відсторонений від виконання обов'язків директора «Львівського бронетанкового заводу», що, у відповідності до норм законодавства, унеможливило його звільнення до закінчення строку дії відсторонення.

28 серпня 2018 року наказом Генерального директора ДК «Укроборонпром» Павла Букіна був звільнений з посади директора ДП «Львівський бронетанковий завод» Роман Тимків. Ним були допущені неефективні рішення, які призвели до несвоєчасного ремонту військової техніки та розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. У зв‘язку з цим, ДП «Львівський бронетанковий завод» рішенням суду зобов'язано сплатити на користь замовника штрафні санкції[11].

17 вересня 2018 року директором призначений Віктор Андрощук. Віктор Андрощук працює на «Львівському бронетанковому заводі» із 2001 року: пройшов шлях від головного механіка до головного інженера та виконуючого обов'язки директора. У минулому — кадровий військовий, танкіст[12].

ІнцидентиРедагувати

На початку вересня 2014 року стало відомо, що у 2012 році посадовими особами заводу було передано конфіденційну інформацію про технічні та інші відомості танку Т-72 та БТР-80К, а також було відкрито провадження про заволодіння посадовими особами 1 млн гривень.[13]

1 жовтня 2015 року правоохоронці затримали колишнього директора Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» за підозрою в привласненні 2 млн гривень державних коштів. Шевченківський районний суд Львова обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою для Олександра Остапця і призначив заставу в розмірі 30 млн гривень[14].

Скандал у липні 2017 рокуРедагувати

14 липня 2017 року детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів САП затримали низку посадових осіб Збройних Сил України та ДП «Львівський бронетанковий завод» за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»)[15]. Всього було затримано п'ятьох осіб: начальника ЦБТУ ЗСУ Озброєння ЗСУ (генерал-майора), начальника відділу ЦБТУ ЗСУ Озброєння ЗСУ (полковника), директора та заступника директора ДП «Львівський бронетанковий завод», також засновника ТОВ, залученого у схему[16].

У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ЦБТУ ЗСУ у змові зі службовими особами ДП «Львівський бронетанковий завод», засновником ТОВ та за участі фірм з ознаками фіктивності розробили та реалізували корупційну схему із закупівлі запасних частин та складових до бронетанкового озброєння і техніки, чим вчинили розтрату бюджетних коштів у 2015 році на суму 28,5 млн грн[15].

Суть схеми полягала у тому, що замість нових двигунів для танків Т-72 насправді було закуплено двигуни, які раніше були у використанні. До того ж ці вживані, а інколи й неробочі, двигуни у 2008—2009 роках вже були реалізовані підприємствам на внутрішньому ринку як надлишкове майно Міноборони. Крім того, випуск цієї моделі двигунів було припинено ще з 1990-х років, про що ініціаторам схеми було добре відомо[15].

За словами Сергія Згурця, події відбувались таким чином: йдеться про закупівлю за державні кошти двигунів до танків Т-72 в рамках договору від 28 грудня 2015 р., укладеного між Міністерством оборони України та державним підприємством «Львівський бронетанковий завод». За цим договором мали бути закуплені танкові двигуни В-46-6 першої категорії. Проте, за твердженням НАБУ, замість двигунів 1-ї категорії були закуплені двигуни 2-ї категорії, що «обумовило надмірність вартості і нанесення шкоди державі»[17].

Виробником двигунів В-46-6 був Челябінський завод агрегатів (Російська Федерація), випуск цих двигунів припинено. В Україні у період до 2009 р. до Центру обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України було передано понад тисячу танків Т-72 та понад двісті двигунів типу В-46 до них[17].

З початком війни з Росією, з огляду на втрати важкої бронетехніки та потреби формування нових частин, було ухвалено рішення повернути Т-72 до бойового складу. Згідно з цим рішенням, з Центру обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України було повернуто майже 300 танків Т-72. Проте жодного двигуна типу В-46 отримати назад не вдалося. Бо всі вони були до того часу розпродані[17].

З огляду на потреби війська, у 2014—2016 рр. Центральним бронетанковим управлінням Збройних Сил України було організовано ремонт на підприємствах промисловості України понад 600 двигунів до бронетехніки, у тому числі танків типу Т-72 та Т-80Б, які було повернуто до бойового складу Збройних Сил України та направлено на укомплектування танкових підрозділів Сухопутних військ та Високомобільних десантних військ ЗСУ[17].

За відсутності двигунів до танків Т-72, з метою визначення можливих учасників (постачальників) зазначених двигунів, ЦБТУ було проведено аналіз наданих пропозицій постачальників, кількісні показники та можливості яких відповідали потребі Збройних Сил України. Потрібна кількість двигунів та найменша ціна були надані у пропозиціях від державного підприємства «Львівський бронетанковий завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром». Міноборони, яке за умов потрібної кількості двигунів та найнижчої ціни, заявленої заводом, уклало договір на загальну суму у 28 млн гривень на закупівлю 40 двигунів В-46-6 (майже 600 тис. гривень кожен) та декількох бортових коробок передач[17].

в березні 2016 р. начальником ЦБТУ генералом Мельником було ініційовано та підписано розпорядження № 342/3/4/1362 від 25.03.2016 року щодо призначення комісії для проведення додаткової перевірки категорійності танкових двигунів В-46-6 з залученням фахівців двох військових частин, військової прийомки та військової прокуратури Західного регіону України та проведення стендових випробувань двигунів, які Львівський бронетанковий поставив армії[17].

У ході перевірки та випробувань було виявлено, що з 40 двигунів три не є двигунами типу В-46-6, а є двигунами типу В-84 і не відповідають специфікації Договору, хоча вони і пройшли випробування на стенді. Один двигун В-46-6 не пройшов випробування. Решта двигунів пройшли випробування на стенді. Також для підтвердження належності категорії двигунів до першої категорії комісією було вибірково визначено один з двигунів та проведено розбирання його основних складових частин, робочих поверхонь. При проведені замірів даного двигуна встановлено, що основні складові частини, робочі поверхні відповідають номіналу та параметрам РКД на виготовлення заводу виробника, що підтверджують безпідставне переведення категорійності двигуна до другої категорії[17].

За результатами роботи комісії за участі низки посадових осіб різних структур було складено Акт додаткової перевірки двигунів В-46-6 відповідно до вимог договору від 28 грудня 2015 р. Акт було затверджено начальником Озброєння Збройних Сил України. Після чого у бік Львівського бронетанкового з боку військового відомства Міноборони були заявлені штрафні санкції у розмірі 5 млн грн. з огляду на неналежне виконання умов договору щодо отих чотирьох двигунів[17].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Танки для країн Африки та Азії ремонтують у Львові (zaxid.net, 19.11.2012)
  2. Ні танків, ні грошей… (dkrs.gov.ua, 4.4.2014)
  3. Фахівці Львівського бронетанкового заводу надають допомогу Збройним Силам України (kmu.gov.ua, 15.05.2014)
  4. Львівський бронетанковий завод приступив до серійного виробництва бронеавтомобіля «Дозор-Б». www.mil.gov.ua. Міністерство оборони України. 03.04.2015. 
  5. На Львівському бронетанковому заводі розробили БТР для АТО
  6. Україна розпочала серійне виробництво бронеавтомобіля «Дозор-Б»
  7. Понад 100 танків передав у зону АТО Львівський бронетанковий завод
  8. До кінця року ЗСУ отримає 72 модернізовані танки Т-72 – Порошенко. 5 канал. 14.07.2017. 
  9. ЛБТЗ готовий до серійного виробництва БРЕМ «Лев». https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-09-25. Процитовано 25 вересня 2018. 
  10. Директор Львівського бронетанкового заводу "злетів" з посади. ukranews.com. Українські новини. 2015-06-13. 
  11. РОМАН ТИМКІВ ЗВІЛЬНЕНИЙ З ПОСАДИ ДИРЕКТОРА «ЛЬВІВСЬКОГО БРОНЕТАНКОВОГО ЗАВОДУ». Оборонно-промисловий кур'єр. 2018-08-28. 
  12. НА «ЛЬВІВСЬКОМУ БРОНЕТАНКОВОМУ ЗАВОДІ» ПРИЗНАЧЕНО НОВОГО ДИРЕКТОРА. Оборонно-промисловий кур'єр. 2018-09-17. 
  13. На Львівському бронетанковому заводі знайшли шпигуна. Львівська газета. 02.09.2014.
  14. Суд заарештував екс-директора Львівського бронетанкового заводу. ukranews.com. Українські новини. 2015-10-02. 
  15. а б в НАБУ та САП затримали посадовців ЗСУ та ДП «Львівський бронетанковий завод». НАБУ. 14.07.2017. 
  16. НАБУ затримала директора ЛБТЗ, генерал-майора і полковника Збройних сил: подробиці. 5 канал. 14.07.2017. 
  17. а б в г д е ж и Сергій Згурець (18 липня 2017). Про двигуни до Т-72, категорійність та генерала. 

ПосиланняРедагувати