Відкрити головне меню

Луїс де ла Фуенте і Ойос (ісп. Luis de la Fuente y Hoyos; 17 січня 1914 (105 років), Веракрус — 28 травня 1972, Веракрус) — мексиканський футболіст, півзахисник. Вважається найкращим гравцем в історії мексиканського футболу після нападника Уго Санчеса. За опитуванням IFFHS він займає 2-ге місце серед найкращих футболістів XX століття у Центральній та Північній Америці[1].

Ф
Луїс де ла Фуенте
Особові дані
Повне ім'я Луїс де ла Фуенте і Ойос
Народження 17 січня 1914(1914-01-17)
  Веракрус, Мексика
Смерть 28 травня 1972(1972-05-28) (58 років)
  Веракрус, Мексика
Прізвисько Пірат (ісп. el Pirata)
Громадянство Flag of Mexico.svg Мексика
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Мексика «Еспанья» (Веракрус)
Професіональні клуби*
1930—1934 Мексика «Ауррера»
1933—1934 Мексика «Реал Еспанья»
1934—1935 Іспанія «Расінг» (Сантандер) 20 (5)
1935—1937 Мексика «Еспанья» (Веракрус)
1937—1939 Мексика «Америка» (Мехіко)
1939—1940 Парагвай «Атлетіко Корралес»
1940—1941 Аргентина «Велес Сарсфілд» 16 (8)
1941—1943 Мексика «Депортіво Марте»
1943—1954 Мексика «Веракрус» ? (83)
Національна збірна
1934—1950 Мексика Мексика 9 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Мав відмінний дриблінго, пластику, з розвинене почуття пасу, сильний і точний ударом з обох ніг, чудово грав головою. Де ла Фуенте вважався грозою всіх воротарів.

БіографіяРедагувати

Луїс де ла Фуенте, син мексиканки та іспанця, народився в портовому мексиканському місті Веракрус, де в тамтешньому молодіжному клубі «Еспанья» він почав тренуватися. Більшу ж частину юності Луїс провів на батьківщині його батька — в Сантандері і Естремадурі, де він відвідував школу. Повернувшись в Мексику, в столицю, Мехіко, Луїс, учень Коледжу Альфонсо XIII, був запрошений місцевою командою «Ауррера» на пробне тренування, проте шкільний директор відмовив юнакові у вирішенні піти, і тоді Луїс просто пішов з коледжу і став грати за «Аурерру».

Незабаром він перейшов в інший клуб — «Реал Еспанья», але й там не затримався: проявивши себе у відбіркових матчах до чемпіонату світу 1934 року, він був куплений іспанським «Расінгом» з Сантандера. Під час виступу за цей клуб півзахисник регулярно відлітав до Мексики, сумуючи за батьківщиною.

В «Расінгу» де ла Фуенте пробув недовго: в Іспанії спалахнула громадянська війна[2]. Повернувшись в Мексику, Луїс спробував влаштуватися в свій старий клуб — «Реал Еспанья», у чому йому було відмовлено. Тоді футболіст перейшов в інший столичний клуб — «Америку», де виступав настільки вдало, що керівництво «Реал Еспаньї» навіть захотіло повернути футболіста назад у команду[3].

Погравши потім в Парагваї, Аргентині та клубі «Депортіво Марте» (з яким виграв чемпіонат Мексики 1942/1943), де ла Фуенте повернувся у «Веракрус», з яким він підписав довгостроковий контракт (що відбулося за рік до появи професійної мексиканської футбольної ліги), який діяв до кінця його кар'єри, аж до прощального матчу 13 березня 1954 року, на стадіоні «Естадіо Асуль» з клубом «Крус Асуль» в Мехіко[4].

Луїс де ла Фуенте і Ойос помер в результаті інфаркту серця 28 травня 1972 року[5]. Його ім'ям названо стадіон «Веракруса» — Естадіо Луїс «Пірата» Фуенте[6].

ДосягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати