Луїза Марія Бурбон-Сицилійська
Луїза Марія Амалія Тереза Бурбон-Сицилійська (італ. Luisa Maria Amalia Teresa di Borbone, Luisa Maria di Borbone-Napoli), 2 липня 1773 — 19 вересня 1802) — неаполітанська та сицилійська принцеса з династії Бурбонів, донька короля Неаполю та Сицилії Фердинанда III[1] та ерцгерцогині Марії Кароліни Габсбург, перша дружина великого герцога Тоскани Фердинанда III.
| Луїза Марія Бурбон-Сицилійська | |
|---|---|
| італ. Luisa Maria di Borbone | |
 Портрет Луїзи Марії пензля Елізабет Віже-Лебрен, 1790 | |
| 10-а велика герцогиня-консорт Тоскани | |
| Початок правління: | 1790 |
| Кінець правління: | 1801 |
|
| |
| Попередник: | Марія Луїза Іспанська |
| Наступник: | Марія Фердинанда Саксонська |
|
| |
| Дата народження: | 27 липня 1773 |
| Місце народження: | Королівський палац, Неаполь |
| Країна: | Неаполітанське королівство |
| Дата смерті: | 19 вересня 1802 (29 років) |
| Місце смерті: | Гофбург, Відень, Священна Римська імперія |
| Поховання | Імператорський склеп |
| Чоловік: | Фердинанд III |
| Діти: | Кароліна, Франческо, Леопольд, Марія Луїза, Марія Тереза |
| Династія: | Неаполітанські Бурбони, Габсбурги-Лотаринзькі |
| Батько: | Фердинанд I |
| Мати: | Марія Кароліна Австрійська |
| Нагороди: |
 |
Біографія ред.
Народилась 2 липня 1773 року у Королівському палаці Неаполю. Була другою дитиною та другою донькою у родині короля Неаполю та Сицилії Фердинанда III та його першої дружини Марії Кароліни Австрійської. Хрещеними батьками новонародженої стали герцог Парми Фердинанд I і його дружина Марія Амалія Австрійська та французький король Людовик XVI із дружиною Марією Антуанеттою. Дівчинка мала старшу сестру Марію Терезу. Згодом сімейство поповнилося п'ятнадцятьма молодшими дітьми, з яких дорослого віку досягли доньки Марія Крістіна, Марія Амелія та Марія Антонія й сини Франческо та Леопольдо.
Дівчина не була вродливою. У 1790 році художниця Елізабет Віже-Лебрен писала портрети королівської родини в Неаполі, після чого зауважила:«Принцеса Луїза Марія була надзвичайно некрасивою, і я б із задоволенням не кінчала її портрет, але врешті-решт я видозмінила деякі риси принцеси, аби зробити її хоча б презентабельною».[2]
,_Sohn_von_Leopold_II.,_in_seiner_Bibliothek_sitzend,_Kniest%C3%BCck.jpg)
У віці 17 років Луїза Марія була видана заміж за 21-річного кронпринца Тоскани Фердинанда. Разом із ними брали шлюб її старша сестра зі старшим братом Фердинанда. Наречені були кузенами як з батьківського, так і з материнського боку. Спочатку планувалося, що Луїза Марія стане дружиною Франца, але її родина була схвильована подібним вибором, оскільки вважала її «трохи неповноцінною, хоч і дуже витонченою». Шлюб за домовленістю був укладений 15 серпня 1790 у Неаполі. Вінчання пройшло 19 вересня 1790 у Відні. Батько нареченого за кілька днів після цього прийняв корону Священної Римської імперії під іменем Леопольда II і передав правління Тосканою синові.
8 квітня 1791 року молодята прибули до Флоренції, де були зустрінуті пишними святкуваннями. Резиденцією подружжя було палаццо Пітті. При дворі зовнішність великої герцогині викликала неприємні коментарі, однак були і ті, хто стверджував, що своєю добротою до всіх вона примусила забути про цей недолік.
У пари народилося шестеро дітей, з яких живими були:
- Кароліна (1793—1802) прожила 8 років;
- Франческо (1794—1800) прожив 5 років;
- Леопольд (1797—1870) — великий герцог Тоскани у 1824—1859 роках, ерцгерцог Австрійський, був двічі одруженим, мав чотирнадцятеро дітей від обох шлюбів;
- Марія Луїза (1799—1857) одружена не була, дітей не мала;
- Марія Тереза (1801—1855) — дружина короля Сардинії Карла Альберта, мала трьох дітей.
В ході французьких революційних воєн Тоскана у 1796 році була окупована військами Бонапарта. Втім, Фердинанд III залишився на престолі, оскільки визнав Французьку республіку та оголосив про нейтралітет великого герцогства. Проте вже у березні 1799 року правляче сімейство було змушене тікати до Відня. На більшій території Тоскани Наполеон у 1801 році створив Етрурське королівство. Згідно Аранхуеського договору договору він компенсував Бурбонам втрати, передавши їм землі, конфісковані у Зальцбурзького архієпископа.
Луїза Марія пішла з життя наступного року при пологах у палаці Гофбург. Її поховали з мертвим сином на руках у крипті Фердинанда в Імператорському склепі Капуцинеркірхе.[3]
У 1814 році Фердинанду повернули престол Тоскани. Він оженився вдруге майже через двадцять років після смерті Луїзи Марії.
Нагороди ред.
Генеалогія ред.
_-_Elisabeth_Christine_von_Braunsweig-Wolfenb%C3%BCttel_-_circa_1711-1713.jpg)
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Від 1816 року носив титул короля Обох Сицилій та йменувався Фердинанд I
- ↑ Justin C. Vovk: In Destiny's Hands: Five Tragic Rulers, Children of Maria Theresa. 2010.
- ↑ Капуцинеркірхе у Відні [1] [Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Література ред.
- Vannucci Marcello, I Lorena, Granduchi di Toscana, Newton & Compton Editori, Roma, 2003.
- Emmer: Erzherzog Ferdinand III., Großherzog von Toscana, als Kurfürst von Salzburg, Salzburg, 1878.
Посилання ред.
- Сицилійські Бурбони [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Луїзи Марії Бурбон-Сицилійської [Архівовано 26 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фердинанда ІІІ Тосканського [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)