Луцій Юній Цезенній Пет

Луцій Юній Цезенній Пет (лат. Lucius Iunius Caesennius Paetus; 2073) — політичний і військовий діяч Римської імперії, консул 61 року.

Луцій Юній Цезенній Пет
Народився 20(0020)
Помер 73(0073)
Підданство Римська імперія
Діяльність політик, військовий діяч
Посада консул
Термін 61 рік
Попередник Марк Манілій Вопіск
Наступник Луцій Веллей Патеркул
Батько Публій Цезенній Пет
У шлюбі з Флавія
Діти Луцій Юній Цезенній Пет

ЖиттєписРедагувати

Походив з роду нобілів Цезенніїв. Розпочав військову кар'єру за імператора Нерона. У 61 році став консулом разом з Публієм Петронієм Турпіліаном. У 62 році отримав посаду імператорського легатпропретора у провінції Капподокія. Втім він не надав достатньої допомоги Гнею Корбулону. Того ж року у відсутності останнього на чолі 2 легіонів рушив до Великої Вірменії, де у битві при Рандеї зазнав поразки від парфянського ставленика Тирідата I. Війська Пета були оточені. Він вимушений був укласти перемир'я на умовах ворога: римляни зобов'язувалися залишити Вірменію.

З початком громадянської війни після смерті Нерона підтримав Веспасіана. Останній, після здобуття імператорської влади, у 70 році призначив Пета проконсулом Сирії. Цезенній у 71 році завдав поразки Антіоху IV, царю Коммагени. Незабаром Коммагену були приєднано до провінції Сирія. Цезенній Пет помер у 73 році, ймовірно в Антіохії.

РодинаРедагувати

Дружина — Флавія, донька Тита Флавія Сабіна.

Діти:

ДжерелаРедагувати

  • Christian Settipani. Continuité gentilice et continuité sénatoriale dans les familles sénatoriales romaines à l'époque impériale, 2000 (італ.)
  • Gérard Dédéyan (dir.), Histoire du peuple arménien, Privat, Toulouse, 2007 (ISBN 978-2-7089-6874-5), p. 139–143. (фр.)