Луцій Фурій Медуллін (військовий трибун з консульською владою 407 року до н. е.)
Лу́цій Фу́рій Медуллі́н (лат. Lucius Furius Medullinus; V—IV століття до н. е.) — політик, військовий і державний діяч Римської республіки, військовий трибун з консульською владою 407, 405, 398, 397, 395, 394 і 391 років до н. е.
Луцій Фурій Медуллін | |
---|---|
лат. Lucius Furius Medullinus | |
Ім'я при народженні | Lucius Furius Medullinus |
Народився | невідомо Тускулум |
Помер | невідомо невідомо |
Громадянство | Римська республіка |
Місце проживання | Рим |
Діяльність | політик, військовий і державний діяч |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | патрицій[1] |
Посада | військовий трибун з консульською владою |
Термін | 407, 405, 398, 397, 395, 394 і 391 роки до н. е. |
Рід | Фурії |
Батько | Луцій Фурій Медуллін (військовий трибун з консульською владою 432 року до н. е.) |
Мати | невідомо |
Брати, сестри | Марк Фурій Камілл і Спурій Фурій Медуллін (військовий трибун з консульською владою 400 року до н. е.) |
У шлюбі з | невідомо |
Діти | Спурій Фурій Медуллін |
Біографічні відомості
ред.Походив з патриціанського роду Фуріїв, найімовірніше з його гілки з міста Тускулум. Про нього і родину збереглося мало відомостей.
Його 7 разів обирали військовим трибуном з консульською владою, двічі разом з ним цю посаду обіймав Марк Фурій Камілл, а також Нумерій Фабій Вібулан. Є припущення, що Луцій Фурій насправді обіймав цю посаду меншу кількість разів, а надалі при наведені даних в стародавніх джерелах його сплутали з іншими трибунами, але на сьогодні встановити реальність не є можливим.
У 407 році до н. е. під час його трибунату разом з трьома іншими трибунами він не організував допомогу місту Верругіна, проти якого виступили вольски, через що вони змогли захопити місто і вбити його захисників. 405 року до н. е. трибуни каденції цього року разом з Луцієм Фурієм почали осаду міста Вейї. Про діяльність Луція Фурія під час подальших каденцій, про місце і рік смерті відомостей немає.
Джерела
ред.- Friedrich Münzer: Furius 65. In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band VII,1, Stuttgart 1910, Sp. 354—356. (нім.)
- Тит Лівій Ab urbe condita, IV, 51, 7; 55, 8; 61, 1. (лат.)
- Corpus Inscriptionum Latinarum 14, 2700 bis CIL 14, 2707. (лат.)