Луцій Постумій Альбін (консул 234 року до н. е.)
Луцій Постумій Альбін (лат. Lucius Postumius Albinus); ? — 216 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, триразовий консул, 234, 229, 215 років до н. е.
Луцій Постумій Альбін | |
---|---|
лат. L. Postumius A.f.A.n. Albinus ![]() | |
![]() | |
Народився | невідомо Стародавній Рим ![]() |
Помер | 216 до н. е. невідомо ![]() ·загибель у битві |
Країна | Стародавній Рим ![]() |
Діяльність | політик, державний та військовий діяч |
Знання мов | латина ![]() |
Суспільний стан | патрицій[d][1] ![]() |
Посада | консул |
Термін | 234, 229, 215 років до н.е. |
Рід | Постумії |
Батько | Авл Постумій Альбін |
Мати | невідомо ![]() |
У шлюбі з | невідомо ![]() |
Діти | Спурій Постумій Альбін[1][1] і Lucius Postumius Tympanusd ![]() |
Життєпис
ред.Походив з патриціанського роду Постуміїв. Син Авла Постумія Альбіна, консула 242 року до н. е. Про молоді роки немає відомостей.
У 234 році до н. е. Луція Пстумія обрано консулом разом з Спурієм Карвілієм Максимом Ругою). З успіхом воював проти лігурів, проте не отримав від сенату право на тріумф.
У 233 або 228 році до н. е. обіймав посаду претора. У 229 році до н. е. його вдруге обрано консулом, цього разу разом з Гнеєм Фульвієм Центумалом. У цей час тривала війна проти Тевти, царя ілліриків. З потужним військом перебрався з Брундізія до Керкіри, де з'єднався зі своїм колегою по консульству. З успіхом діяв проти ілліриків на суходолі, захопивши Аполлонію, Епідамн, Іссу. Водночас домігся невтручання в Іллірійську війну Етолійського та Ахейського союзів.
Під час Другої Пунічної війни у 216 році до н. е. обрано претором. З 1-м легіоном рушає на північ Італії — до Цізальпійської Галлії, щоб посіяти невпевненість серед галлів, найманців Ганнібала. Луція Постумія втретє обрано консулом 215 року до н. е. Проте повноцінно не встиг вступити в керування легіонами, оскільки загинув у битві з галльським племенем бойїв у лісі Літані.
Примітки
ред.Джерела
ред.- Friedrich Münzer: Postumius 40). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XXII,1, Stuttgart 1953, Sp. 912—914 (нім.)