Луцій Ноній Аспренат (консул-суфект 6 року)
Луцій Ноній Аспренат (лат. Lucius Nonius Asprenas; 28 до н. е. — 25) — політичний та військовий діяч Римської імперії, консул-суфект 6 року.
Луцій Ноній Аспренат | |
---|---|
Народився | 28 до н. е.[1] |
Помер | 1 століття[1] |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | політик, військовослужбовець |
Знання мов | латина |
Посада | консул і давньоримський сенатор[d] |
Рід | Nonii Asprenatesd |
Батько | Луцій Ноній Аспренат |
Мати | Quinctilla Varullad |
Брати, сестри | Секст Ноній Квінтіліан |
У шлюбі з | Calpurnia[d] |
Діти | Луцій Ноній Аспренат, Публій Ноній Аспренат і Nonius Asprenas Calpurnius Torquatusd[2] |
Життєпис ред.
Походив з роду Ноніїв. Син Луція Нонія Аспрената та Квінтілії. З 5 року став членом колегії септемвирів епулонів. У другому півріччі 6 року Луцій Ноній Аспренат обійняв посаду консула-суфекта.
У 7—9 р. як легат супроводжував свого дядька Публія Квінтілія Вара, призначеного намісником Германії. У 9 році, коли Вар зазнав поразки і загинув у Тевтобурзькому лісі, Аспренат перебував на Рейні на чолі 2 легіонів. Завдяки енергійним та сміливим діям він зумів зберегти військо, спуститися в нижні зимові військові табори й не допустити поширення повстання на лівий берег Рейну. Надав допомогу гарнізону алізонів, що виходили з оточення. Згодом, однак, Аспрената звинувачували у привласненні майна загиблих.
У 14—15 роках Луцій Ноній обіймав посаду проконсула Африки. За наказом Тиберія спрямував легіонерів на о. Керкіну, щоб убити Семпронія Гракха, засланого туди 14 років тому за перелюб з Юлією Старшою. З 16 до 20 року Аспренат головував у колегії кураторів громадських споруд.
Коли у 20 році після засудження Гнея Пізона Марк Мессала Мессалін запропонував у сенаті принести подяку членам династії, що помстилися за Германіка, Аспренат публічно поставив йому питання, чи навмисно він пропустив ім'я Клавдія.
Вподальшому Аспренат став патроном міст Веліі та Фалера.
Родина ред.
Дружина — Кальпурнія.
Діти:
- Луцій Ноній Аспренат, консул-суфект 29 року.
- Публій Ноній Аспренат Кальпурній Серран, консул 38 року.
- Ноній Аспренат Кальпурній Торкват
Джерела ред.
- Rudolf Hanslik: Nonius II. 2. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 4, Stuttgart 1972, Sp. 152. (нім.)
- ↑ а б в Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ Groag E. Nonius 23 // Kategorie:RE:Band XVII,1 — 1936.