Вікіпедія

Луцій Манлій Вульсон (претор 197 року до н. е.)

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Луцій Манлій Вульсон.

Луцій Манлій Вульсон (лат. Lucius Manlius Vulso; III—II століття до н. е.) — римський полководець і політичний діяч з патриціанського роду Манліїв, претор 197 року до н. е. Брав участь у Галатській війні під керівництвом брата, Гнея Манлія Вульсона.

Луцій Манлій Вульсон
лат. Lucius Manlius Vulso
претор Сицилії
197 до н. е.
легат
189—188 до н. е.
 
Народження: 3 століття до н. е.
Стародавній Рим
Смерть: 2 століття до н. е.
невідомо
Країна: Стародавній Рим
Рід: Манлії
Батько: Гней Манлій Вульсон
Мати: невідомо
Діти: Lucius Manlius Vulsod[1][1]
 
Військова служба
Звання: легат
Битви: Антіохова війна
Битва при Фермопілах
Галатська війна

Походження ред.

належав до одного з найзнатніших патриціанських родів Риму, представники якого регулярно отримували консульство, починаючи з 480 року до н. е. Історики припускають, що і номен Manlius з нехарактерним для латинської мови буквосполученням nl, і перші його носії могли бути етруського походження. Когномен Вульсон (Vulso) або Вольсон (Volso), найбільш ранній з тих, що використовували Манлії, може бути пов'язаний з назвою етруського міста Вольсінії (Volsinii)[2].

Згідно з консульськими фастами, у батька і діда Луція Манлія були преномени Гней і Луцій відповідно[3]. Німецький антикознавець Фрідріх Мюнцер припустив, що Луцій-дід — це Луцій Манлій Вульсон Лонг, консул 256 і 250 років до н. е., який командував в Африці разом з Марком Атілієм Регулом під час Першої Пунічної війни. У джерелах згадуються двоє його синів, Луцій (претор 218 року) та Публій Манлій Вульсон[de] (претор 210 року), але міг бути й третій, Гней-старший, який помер рано (можливо, він загинув в одній з сутичок Другої Пунічної війни). Братами Луція-онука були Гней, консул 189 року до н. е., і Авл, консул 178 року до н. е. Залишається неясним, хто був старшим — Луцій або Гней[4].

Луцій Манлій згадується в збережених джерелах, починаючи зі 197 року до н. е., коли він обіймав посаду претора і керував провінцією Сицилія[5]. Марк Тулій Цицерон в одній зі своїх промов проти Верреса говорить про претора на ім'я Тіт Манлій, який переселив до Акраганту колоністів з декількох інших сицилійських міст[6]. Антикознавці припускають, що мова йде саме про Луція: оратор міг просто переплутати преномени[7].

191 році до н. е., під час Антіохової війни, при Фермопілах поруч з Марком Порцієм Катоном (згодом Цензорієм) бився, згідно з Плутархом, якийсь Луцій Манлій, «досвідчена з ходіння по горах людина»[8]. Німецький антикознавець Фрідріх Мюнцер[de] констатує, що це міг бути Вульсон, але вважає надійність такого ототожнення не надто високою[7].

Брат Луція Гней у 189 році до н. е. став консулом і вирушив до Малої Азії, де затіяв війну з галатами. Луцій супроводжував брата як легат[9]. Він командував однією з трьох армійських колон, які штурмували укріплення толістобогіїв[de] на горі Олімп[10]; в 188 р. до н. е. Гней направив його на чолі 4-тисячного загону проти міста Ороанда, влада якого тягнула з виплатою контрибуції[11][12]. Виконавши доручення, Луцій Манлій негайно попрямував спільно з Квінтом Минуцієм Термом до басилевса Антіоха III, щоб домогтися від нього ратифікації Апамейского мирного договору[13][14]. Після цього він вже не згадується в джерелах[7].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. ↑ Manlius, 1928, kol. 1149.
  3. ↑ Капітолійські фасти, 191 рік до н. е.
  4. ↑ Manlius 91, 1928, kol. 1215—1216.
  5. ↑ Broughton, 1951, p. 333.
  6. ↑ Цицерон Проти Гая Вересса, II, 123.
  7. ↑ а б в Manlius 93, 1928, kol. 1223.
  8. ↑ Плутарх, Катон Старший, 13.
  9. ↑ Broughton, 1951, p. 364.
  10. ↑ Тіт Лівій, XXXVIII, 20,7; 22, 1; 23, 3.
  11. ↑ Полібій, XXI, 44.
  12. ↑ Тіт Лівій, XXXVIII, 37, 11.
  13. ↑ Полібій, XXI, 46.
  14. ↑ Тіт Лівій, XXXVIII, 39, 1.

Джерела та література ред.

Джерела ред.

Література ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луцій_Манлій_Вульсон_(претор_197_року_до_н._е.)&oldid=40692992