Луна-4A
«Луна-4А» (укр. Місяць), інші назви «Луна-1960А», «Луна Є-3 № 1» — радянський космічний апарат, що мав здійснити знімки Місяця з високою роздільною здатністю з ближчої відстані
| Луна-4А | |
|---|---|
| Основні параметри | |
| Повна назва | Луна-4А (Луна Є-3№1) |
| COSPAR ID | 1960-F05 |
| Виготівник | ОКБ-1 |
| Тип апарата | фотографування зворотного боку Місяця |
| Штучний супутник | Землі |
| Обертів | 0 |
| Дата запуску | 15 квітня 1960, 15:06 UTC |
| Ракета-носій | 8К72Л |
| Номер запуску | Л1-9 |
| Космодром | Байконур СК1 |
| Схід з орбіти | 15 квітня 1960 |
| Технічні параметри | |
| Маса | 278,5 |
| Розміри | довжина 1,3 м, найбільший діаметр 1,2 м |
| Платформа | Є-3 |
| Орбітальні дані | |
| Тип орбіти | еліптична |
Опис ред.
Космічний апарат мав циліндричну форму з двома напівсферами, прикріпленими до кожної основи циліндра, біля верхньої напівсфери було прикріплено широкий фланець. Основна циліндрична частина мала діаметр приблизно 95 см. Апарат мав довжину 130 см і найбільший діаметр 120 см в місці розташування фланця. Апарат був загерметизований і мав внутрішній тиск 0,23 атм. Вздовж зовнішньої поверхні циліндра було змонтовано панелі сонячних батарей, що забезпечували живлення хімічних батарей, розташованих всередині, і жалюзі системи терморегулювання, що відкривались для охолодження радіаторів і підтримання внутрішньої температури не вище 25 °C. У верхній півсфері розташовувались фотокамери. Згори апарата стирчали чотири антени і дві знизу. На зовнішній поверхні розташовувались детектори мікрометеоритів і космічних променів. Для стабілізації апарата використовувались газові двигуни, розташовані ззовні у нижній півсфері. Для точної орієнтації відносно Сонця і Місяця мали використовуватись фотоелектричні елементи. Апарат не мав ракетних двигунів для корекції траєкторії. Апарат в польоті керувався радіокомандами з Землі.
Всередині розташовувались: камера високої роздільної здатності і апаратура для проявки плівки, радіоапаратура, рушійна установка, батареї, гіроскоп для стабілізації апарата, вентилятори для регулювання температури.
Політ ред.
15 квітня 1960-го року о 15:06 UTC з космодрому Байконур ракетою-носієм «Восток-Л» було запущено космічний апарат «Луна-4А». Двигун третього ступеня ракети-носія вимкнувся достроково, тому апарат не досяг необхідної швидкості і не зміг вийти за межі земної гравітації. «Луна-4А» досягла апогею 200'000 км, не долетіла до Місяця і згоріла в атмосфері Землі.
Посилання ред.
- Припущення про призначення радянських космічних апаратів [Архівовано 17 травня 2020 у Wayback Machine.] НАСА(англ.)
- Луна-4А [Архівовано 30 червня 2019 у Wayback Machine.] Космічна енциклопедія(англ.)
- Луна-4А [Архівовано 14 червня 2012 у Wayback Machine.] Енциклопедія космічних апаратів(англ.)
- Луна Є-3 [Архівовано 29 листопада 2010 у Wayback Machine.] Енциклопедія астронавтики(англ.)