Лумбардська псефізма
Лумбардська псефізма — кам'яний напис, що розповідає про заснування давньогрецького поселення на острові Корчула, в сучасній Хорватії.
Опис псефізми ред.
Псефізма отримала назву від Лумбарді, маленького села, де напис був виявлений в 1877 році.[1] Наразі лумбардська псефізма зберігається в Археологічному музеї в Загребі. Лумбардська псефізма була виявлена на вершині пагорба Колудрт. Там колись стояло місто Іссі. Кам'яний напис закінчується двохсотма іменами грецьких родин. Цей цінний документ є найдавнішим документом, знайденим на території Хорватії. На той час колонії були створені для торгівлі з іллірійцями. Обидві громади активно взаємодіяли Кам'яний напис містить декрет, який описує угоду про створення грецької колонії в 4 або 3 столітті до н. е.[2] У тексті подано інформацію про греків з острова Ісса, сьогодні відомого як Віс. Греки встановили поселення на основі попередньої домовленості з представниками місцевих іллірійців.
«За часів ієромнемона Праксидамоса, у місяці Маханемус, був укладений договір про заснування поселення між людьми з Ісси та Піллоса та його сином Дазосом. Засновники погодились, і було прийняте рішення: ті, хто першим взяв землю та обгородив місто, отримають спеціальні місця для будівництва всередині укріпленого міста… і влада клянеться, що місто і земля ніколи не будуть розділені»[3]
Грецькі колонії ред.
На основі історичних фактів відомо, що на Корчулі було дві грецькі колонії. У І столітті згадується грецька колонія на острові Чорна Керкіра[4] Грецькі колоністи з Корфу створили невелику колонію на острові в 6 столітті до нашої ери. Відомі численні археологічні знахідки, серед яких наявні різьблені мармурові надгробки, кераміка. Їх тепер можна побачити в острівному музеї міста Корчула.
Примітки ред.
- ↑ J. J. Wilkes/The Journal of Hellenic Studies, Vol. 123, (2003), pp. 251-253-Jstor Archives
- ↑ Miljenko Solarić & Nikola Solarić (University of Zagreb) (December 2009). Lumbarda Psephisma, the Oldest Document about the Division of Land Parcels in Croatia from the Beginning of the 4th or 3rd Century BC. Cartography and Geoinformation. Croatian Cartographic Society. 8. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 лютого 2012.
- ↑ KORCULA — HISTORICAL SURVEY [Архівовано 30 листопада 2010 у Wayback Machine.] ; full translation at Sylloge Inscriptionum Graecarum: 141 [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Studi sulla grecità di occidente By Lorenzo Braccesi. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
Посилання ред.
- www.korcula.net [Архівовано 30 листопада 2010 у Wayback Machine.]