«Лулу» (нім. Lulu) — друга (після «Воццека») опера австрійського композитора Альбана Берга.

Опера «Лулу»
нім. Lulu
Композитор Альбан Берг
Автор лібрето Альбан Берг
Мова лібрето німецька
Джерело сюжету Pandora's Boxd і Earth Spiritd
Жанр Експресіонізм у музиці
Кількість дій 3 ± 1 Дія (театр)
Рік створення 1929
Перша постановка 2 червня 1937
Інформація у Вікіданих

CMNS: Лулу у Вікісховищі

Опера тривалий час залишилася незакінченою — композитор не дописав 3-й акт. Фрагмент з неї був вперше виконаний 2 червня 1937 в Цюрихському оперному театрі. Опера була закінчена сучасним австрійським композитором Ф.Чергою, прем'єра її повної версії відбулася в Паризькій національній опері 24 лютого 1979 року під орудою П'єра Булеза[1]Терезою Стратас у головній ролі).

Літературною основою опери стала трагедія німецького письменника Франка Ведекінда «Земний дух» і «Ящик Пандори». Альбан Берг зберіг оригінальний текст реплік героїв Ведекінда. Опера зображує соціальне піднесення молодої жінки в буржуазному суспільстві, що закінчується вбивством коханої нею людини — і наступне потім падіння, коли вона, ставши повією, сама гине від руки свого останнього коханця. Розподіл рольових дій в опері симетричний. Трьом коханцям і чоловікам Лулу — Лікарю, Художнику і доктору Шену (нім. Dr. Schön — красивий, прекрасний) відповідають три її «клієнти» під час заключної частини опери — Професор, Негр і Джек-Різник. В оточенні прекрасної Лулу чоловіки страждають і вмирають; та ж доля спіткала і її лесбійську подругу, графиню Гешвіц, що потрапила завдяки Лулу в лікарню і, врешті-решт, також стала жертвою Джека-Різника.

ЗмістРедагувати

ПрологРедагувати

Приборкувач звірів представляє публіці свій «зоопарк». Останньою він дістає отруйну змію і представляє її таким чином: «Це Лулу, древній образ жінки, створеної, щоб поширювати нещастя, приманювати, розбещувати, отруювати і вбивати — перш, ніж жертва що-небудь відчує».

Перший актРедагувати

Перша сцена Лулу заміжня за лікарем, доктором Голлом, і в той же час знаходиться в любовному зв'язку з шеф-редактором, доктором Шеном. Жінка запрошує Художника, щоб він написав її портрет і той, убитий красою Лулу, домагається її. У цей момент додому повертається чоловік Лулу і, побачивши розгорнулася перед ним картину, вмирає від інфаркту.

Друга сцена Лулу заміжня за Художником, який завдяки протекції доктора Шена здобуває успіх і значних заробітків. До Лулу приходить старець Шігольх, дивним чином пов'язаний з її минулим. Потім до неї заходить доктор Шен, і повідомляє, що одружується на знатній особі і тому муситиме незабаром припинити їх любовні стосунки. Художник дізнається, що його дружина - коханка їх «благодійника», і здійснює самогубство.

Третя сцена Лулу, за протекцією доктора Шена, працює танцівницею в Кабаре. Коли вона перед своїм виходом бачить серед публіки доктора Шена з його нареченою, Лулу відмовляється танцювати перед ними. Лише після того, як їй за лаштунки приносять лист від Шена, в якому він повідомляє, що розриває свої заручини, дівчина виходить для виступу.

Другий актРедагувати

Перша сцена Тепер Лулу заміжня за доктором Шеном. Після того, як він, одного разу повернувшись додому, застає її оточеною купою шанувальників Шен, у нестямі від ревнощів, дістає револьвер і вимагає, щоб Лулу застрелилася. Взявши зброю, Лулу стріляє не в себе, а в Шена, і вбиває його. Лулу заарештовують.

Друга сцена Через кілька місяців друзям Лулу вдається організувати її втечу з в'язниці, при цьому кожен з них бажає її здобути. Зрештою Лулу біжить за кордон з Альва, сином доктора Шена.

Третій актРедагувати

Перша сцена Лулу і Альва приймають гостей у своєму паризькому будинку. Гості неспокійні через чутки про те, що Лулу розшукується за звинуваченням у вбивстві. Жінку шантажують. Лише раптова паніка, викликана біржовим крахом, допомагає Лулу і Альва без перешкод знову перетнути кордон.

Друга сцена Лулу живе з Альвою і Шігольхом в Лондоні в злиднях. Для того, щоб заробити якісь гроші, вона займається проституцією. Один з її клієнтів — Негр, вбиває Альву. Інший клієнт — це Джек-Різник — вбиває спочатку Лулу, а потім і її лесбійську приятельку, графиню Гешвіц.

Дійові особиРедагувати

  • Лулу (Сопрано)
  • Графиня Гешвіц (Мецо-сопрано)
  • Гардеробник / Гімназист / Грум (Альт)
  • Лікар (читає текст)
  • Банкір (Бас)
  • Професор (німа роль)
  • Художник / Негр (Тенор)
  • Доктор Шен / Джек-Різник (Баритон)
  • Альва (Тенор)
  • Шігольх (Бас)
  • Приборкувач звірів / Атлет (Бас)
  • Принц / Камердинер / Маркіз (Тенор)
  • Директор театру (Бас)
  • Клоун (німа роль)
  • Працівник сцени (німа роль)
  • Комісар поліції (читає текст)
  • П'ятнадцятирічна (Сопрано)
  • Її Мати (Альт)
  • Ремісниця (мецо-сопрано)
  • Журналіст (Баритон)
  • Слуга (Баритон)

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Ingo Müller: Lulu. Literaturbearbeitung und Operndramaturgie: Eine vergleichende Analyse von Frank Wedekinds Lulu-Dramen und Alban Bergs Oper Lulu im Lichte gattungstheoretischer Reflexionen (= Rombach Wissenschaften: Reihe Litterae, Bd. 177), Freiburg i. Br. 2010.
  • Cordula Knaus: Gezähmte Lulu: Alban Bergs Wedekind-Vertonung im Spannungsfeld von literarischer Ambition, Opernkonvention und «absoluter Musik» (= Rombach Wissenschaften: Reihe Cultura, Bd. 38), Freiburg i. Br. 2004.
  • Ingo Müller: Einflüsse der Kinematographie auf die Dramaturgie von Alban Bergs Lulu, in: Aspekte des modernen Musiktheaters in der Weimarer Republik, hrsg. von Nils Grosch, Münster 2004, S. 335—369.
  • Albrecht von Massow: Halbwelt, Kultur und Natur in Alban Bergs «Lulu» (= Beihefte zum Archiv für Musikwissenschaft, Bd. 33), Stuttgart 1992.
  • Attila Csampai: Alban Berg, Lulu: Texte, Materialien, Kommentare. Rowohlt, Reinbek 1985, ISBN 3-499-17340-9.
  • Werner König: Lulu und der Todeston ihrer Opfer. Reinhold Hammerstein zum 85. Geburtstag. In: Archiv für Musikwissenschaft, 58. Jg. 2001, Heft 1.
  • Werner König: Studien zu Alban Bergs Oper «Lulu». Schneider, Tutzing 2008, ISBN 978-3-7952-1251-3.