Лукаш Бодашевський
Лукаш Юліан Бодашевський (пол. Łukasz Julian Bodaszewski, 18 жовтня 1849, Львів — 14 лютого 1908) — фізик і архітектор.
| Лукаш Юліан Бодашевський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
18 жовтня 1849 Львів |
| Помер | 14 лютого 1908 (58 років) |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Країна |
 Австро-Угорщина |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Знання мов | польська |
| Заклад | Національний університет «Львівська політехніка» |
Біографія ред.
Народився 18 жовтня 1849 року у Львові[2]. Закінчив реальну школу. У 1867—1872 навчався у львівській Технічній академії. Був авторизованим інженером у Львові[3]. Від 1882 року член Політехнічного товариства у Львові.[4] 1901 року входив до правління товариства.[5] У 1877—1882 роках працював асистентом професора фізики Політехнічної школи у Львові. При цьому 1882 року деякий час виконував професорські обов'язки.[2] 1884 року виїздив за кордон, де поглиблював знання з гідродинаміки. Після повернення, до 1902 року очолював кафедру водного будівництва.[6] За іншими даними, Бодашевський лише 1902 року став професором кафедри водного будівництва. Того ж року розробив оригінальну теорію хвилеподібного руху води і оформив її у вигляді 128-сторінкової друкованої праці.[2]
Бодашевський вперше виявив і описав явище броунівського руху молекул газу. 1881 року прочитав доповідь «O ruchu czasteczek ciał w stanie lotnym» на засіданні Товариства природничих вчених імені Коперника. Того ж року опублікував її в часописі товариства, а наступного року там же вийшла стаття, в якій довів, що спостереженнями виявлено саме явище броунівського руху. Для своїх дослідів вперше застосував метод ультрамікроскопічних досліджень (задовго до появи самого терміну). Для цих потреб модифікував звичайний оптичний мікроскоп і 1881 року опублікував його будову в часописі Dinglers Polytechnisches Journal[2] Паралельно Бодашевський займався архітектурою. Проектував житлові та культові споруди, займався реставрацією, вів нагляд за реалізацією проектів. 1894 року став членом створеної намісництвом екзаменаційної комісії у справах надання повноважень каменярських майстрів[7].
Помер 14 лютого 1908 року.[8] Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поле № 17[9]. Портрет Бодашевського 1884 року написав Анджей Грабовський[10].
Архітектура ред.
- Житловий будинок на вулиці Коперника, 26 у Львові (1884—1885)[11].
- Житловий будинок на проспекті Шевченка, 20 (інша адреса — вул. Дудаєва, 2) у Львові (1884)[12][13]
- Кілька неоренесансних вілл на вулиці Свєнціцького у Львові (1883—1889)[14]. 1889 року керував перебудовою господарських будинків і встановленням каналізації в монастирі бенедиктинок. У 1899—1901 роках керував докорінною перебудовою школи при цьому ж монастирі[15] .
- 1892 року рада конвенту домініканців доручила Бодашевському виконати обміри домініканського костелу у Львові для подальшої реставрації (невідомо чи обміри врешті проводились)[16].
- Реконструкція будинку бібліотеки Оссолінських на вулиці Стефаника, 2 у Львові. Здійснена спільно з Людвіком Рамултом. Було, зокрема, виконано нові обрамування вікон і декорацію ітер'єрів книгосховища. 1891—1892 роки[17].
- Проєкт реставрації львівського костелу бернардинів, його вежі і дзвіниці. 1889—1892 роки[18].
- Парафіяльний костел у Кутах (1896—1898). Однонавний, з вежею, з нижчим і вужчим пресбітерієм. Витриманий у готично-романських формах.[19]
- Поширеною є помилкова версія про співавторство Бодашевського у проєкті костелу змартвихвстанців (спростована істориком Анджеєм Бетлеєм). Насправді, був автором реалізованого проекту надбудови господарських приміщень монастиря від 1889 року та проєкту каналізації від 1892[20].
Примітки ред.
- ↑ Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» — Львів: 1994. — С. 211. — 257 с.
- ↑ а б в г Кожушко Б. В., Шендеровський В. А. Забуте в науці ім'я (Лукаш Бодашевський — фізик і гідромеханік) // Вісник Національного технічного університету «ХПІ» : збірник наукових праць. Тематичний випуск: Історія науки і техніки. — Харків: НТУ «ХПІ». — 2011. — № 64. — С. 71—78.
- ↑ Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów: nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 200—201. (пол.)
- ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 89. (пол.)
- ↑ Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 80. (пол.)
- ↑ Kurzej M. Kościół p.w. Wszystkich Świętych i klasztor PP. Benedyktynek // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 143. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5. (пол.)
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 365. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
- ↑ Надгробок Лукаша Бодашевського на Личаківському цвинтарі
- ↑ Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів :Каменяр, 1996. — C. 231. — ISBN 5-7745-0699-1.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Ґрабовський Анджей // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 638. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 135. — ISBN 978-83-7543-009-7.
- ↑ Тимофієнко В. І. Бодашевський Л. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
- ↑ Левицька М.Житловий будинок. (вул. Дудаєва, 2) [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Звід пам'яток історії та культури України. м. Львів. — т. 1… — С. 655.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Мешканці Снопкова і Софіївки — уславлені та призабуті // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 7.
- ↑ Kurzej M. Kościół p.w. Wszystkich… — S. 96.
- ↑ Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 217. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1.
- ↑ Adamski J. Dawny kościół p.w. Św. Agnieszki i klasztor SS. Karmelitanek Trzewiczkowych (później gmach Ossolineum) // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 272. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5.
- ↑ Betlej A. Kościół p. w. Św. Andrzeja i klasztor OO. Bernardynów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 26. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1. (пол.)
- ↑ Ruszczyk G. Kościół parafialny p. w. Najśw. Serca Jezusa w Kutach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 197, 203. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X. (пол.)
- ↑ Betlej A. Kościół p. w. Zmartwychwstania Jezusa Chrystusa oraz klasztor, seminarium i «Internat Ruski» ks. Zmartwychwstańców // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 105—106. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
.jpg){kind=link}