Відкрити головне меню

Луганський авіаційний ремонтний завод (ЛАРЗ) — підприємство авіаційної промисловості, частина оборонно-промислового комплексу України, розташоване в Луганську. Займається ремонтом авіаційних і гелікоптерних двигунів, агрегатів і головних гелікоптерних редукторів.[1]

Луганський авіаційний ремонтний завод
Тип державне підприємство
Форма власності державне підприємство
Галузь авіаційна промисловість
Спеціалізація оборонно-промисловий комплекс
Засновано 1931
Штаб-квартира  Україна
Луганськ, вул. Гостра могила, 4[1]
Чистий прибуток 48 млн (2013)
Співробітники 338 (червень 2015)[2]
Холдингова компанія Укроборонпром
Сайт www.larz.su

Входив до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки України.[3]

ІсторіяРедагувати

1931—1991Редагувати

Підприємство було засноване в жовтні 1931 року[1] (на основі авіаційних майстерень, які працювали з літа 1931 року).

На початковому етапі виконувався ремонт літаків: У-1, УТ-2, По-2, Р-1[ru], Р-5[en], І-16, СБ, ТБ-3, Іл-2, Іл-10, Як-18, МіГ-15, авіадвигунів: М-2[ru], М-5, М-11, М-17, М-22, М-100, АМ-38, Ам-42.

Під час Німецько-радянської війни на підприємстві було відремонтовано близько 1700 літаків і більше 2500 двигунів.

З 1946 року завод спеціалізується на ремонті авіаційної техніки.

З кінця 1950-х рр. завод спеціалізується тільки на двигунах.

Протягом 1960-х років заводом було успішно освоєно капітальний ремонт турбореактивного двигуна РД-45, який використовувався, як силова установка винищувача-перехоплювача МіГ-15, авіадвигунів РД-9Б, РД-9ф, ВК-1.

В 1974—1976 рр. колектив заводу освоїв капітальний ремонт турбовального двигуна ТВ3-117.

Паралельно було освоєно капітальний ремонт двигунів Р-35-300 і Р-29-300, які використовувались, як силові установки на літаках МіГ-23 і МіГ-27.

Після відновлення незалежностіРедагувати

В 2003 році на базі Луганського авіаційного ремонтного заводу було створено компанію «LUZAR», яка займається виготовленням запчастин систем охолодження автомобіля (в основному, радіаторів).

Після створення 7 червня 2005 року концерну «Авіавоєнремонт», завод було включено до його складу.

Станом на 2008 рік, підприємство здійснювало ремонт авіаційних двигунів Р-27, Р-29, Р-35 всіх модифікацій, а також гелікоптерних двигунів ТВЗ-117 і ТВ2-117А[1].

9 червня 2010 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 405, відповідно до якої завод було включено до переліку підприємств авіаційної промисловості України, які отримують державну підтримку[4].

Після створення в грудні 2010 року державного концерну «Укроборонпром», завод було включено до його складу[5].

В серпні 2012 року звод отримав 2 364 000 гривень від міністерства оборони України на ремонт двох авіадвигунів ТВ3-117МТ для гелікоптерів Мі-8[6]

У вересні 2012 роу завод отримав 2,28 млн гривень від міністерства оборони України на капітальний ремонт головних редукторів типу ВР-24 і електронних регуляторів авіадвигунів типу ЕРД-3[7]

В 2013 році обсяг виробництва ЛАРЗ збільшився на 12 %, чистий прибуток підприємства склав 48 млн гривень (в шість разів більше, ніж в 2012 році)[8]

Після 22 лютого 2014Редагувати

До початку весни 2014 року загальна кількість робітників заводу складала 600 осіб[2].

Після проведення 11 травня 2014 року "референдуму" в Луганську, підприємство опинилось на території контрольованій бойовиками незаконних збройних формувань ЛНР.

Після цього діяльність заводу була сильно ускладнена в зв'язку з початком бойових дій на сході України й перериванням економічних зв'язків.

6 червня 2014 року завод перейшов під контроль озброєних прибічників угруповання Луганська народна республіка[9][10]. В результаті обстрілів будівлі заводу було пошкоджено[11]

В червні 2014 року директор заводу А. І. Мостовий і частина співробітників заводу покинули Луганськ.

У вересні 2014 року керівництво ЛНР здійснило спробу відновлення роботи заводу[9]. Станом на 15 вересня 2014 року, на заводі залишалося близько 200 робітників[2].

Від 8 червня 2015 року, після завершення трьохмісячного ремонту пошкоджень від обстрілів, завод виконав пробний запуск випробувального стенду моторно-випробувальної станції № 2[2][12].

Сучасний станРедагувати

ЛАРЗ має таку спецілізацію:

  • Ремонт турбовальних дигунів
  • Ремонт турбореактивних двигунів
  • Ремонт головних гелікоптерних редукторів ВР-8, ВР-14, ВР-24
  • Переобладнання авіаційних двигунів для господарських потреб (теплові установки для сушки взлітно-посадкових смуг, очищення залізничних шляхів і вагонів від снігу)
  • Виробництво алюмінієвих радіаторів для російської та української автомобільної промисловості

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Луганский авиационный ремонтный завод // Предприятия оборонно-промышленного комплекса России и стран СНГ. Справочник. изд. 4-е, пер. М., 2008. стр.187
  2. а б в г Специалисты Луганского АРЗ успешно провели тестовый запуск испытательного стенда // "Наша газета" от 8 июня 2015
  3. Постанова Кабінету міністрів України № 1734 вiд 23 грудня 2004 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»
  4. Кабмин утвердил перечень самолетостроительных предприятий, которым будет предоставлена господдержка // РБК - Украина от 10 июня 2010
  5. Пiдприємства авіабудування та авіаремонту Архівовано 12 серпень 2014 у Wayback Machine. // официальный сайт ГК «Укроборонпром»
  6. «Луганский авиаремонтный завод» за ремонт двигателей получит 2,3 млн грн. Архівовано 2015-02-11 у Wayback Machine. // «Деловая Луганщина» от 3 августа 2012
  7. ГП «Луганский АРЗ» получил заказ Минобороны Украины на оказание услуг по ремонту авиатехники // «Новости ВПК» от 7 сентября 2012
  8. Луганский авиационный ремонтный завод в 6 раз увеличил прибыль Архівовано 2015-02-11 у Wayback Machine. // «Деловая Луганщина» от 11 февраля 2014
  9. а б Рабочим Луганского авиаремонтного завода предложили сухпайки вместо зарплаты // «Подробности. UA» от 22 сентября 2014
  10. В Луганской области ополченцами захвачены авиаремонтный завод и здание СБУ
  11. Последствия обстрела: Луганский авиаремонтный завод (фото)
  12. Луганский авиаремонтный завод запустил испытательный стенд, но без признания «ЛНР» работать не может