Лорен Беколл
Бетті Джоан Перскі (англ. Betty Joan Perske), відома під псевдонімом Ло́рен Беко́лл (англ. Lauren Bacall; 16 вересня 1924 — 12 серпня 2014[15]) — американська акторка кіно та театру, автобіографістка, речниця, модель. Лауреатка премій «Золотий глобус», «Тоні» та інших. Беколл була визнана однією з перших красунь Голлівуду, грала з Мерилін Монро у фільмі «Як вийти заміж за мільйонера» (1953). Її акторська кар'єра тривала майже до смерті.
Лорен Беколл | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Lauren Bacall | ||||
Ім'я при народженні | Бетті Джоан Перскі | |||
Народилася | 16 вересня 1924[1][3][…] Бронкс, Нью-Йорк, США[2][5] | |||
Померла | 12 серпня 2014[1][6][…] (89 років) Мангеттен, Нью-Йорк, США[8][2] | |||
Поховання | Форест-Лаун | |||
Національність | американка єврейського походження | |||
Громадянство | США[10][11] | |||
Діяльність | кіноакторка, письменниця, модель, речниця, акторка театру, акторка озвучення, телеакторка, співачка | |||
Alma mater | Американська академія драматичного мистецтва (1942)[12] і Julia Richman High Schoold | |||
Заклад | Warner Brothers | |||
Роки діяльності | 1944 — 2014 | |||
Партія | Демократична партія США | |||
Чоловік | Гамфрі Богарт (1945—1957) Джейсон Робардс (1961—1969) | |||
Діти | Стівен Гамфрі Богартd, Сем Робардс[13] і Leslie Bogartd | |||
Батьки | Wulf William Perskid[14] Natalie Alberta Bacalld[14] | |||
Членство | Зал слави американського театруd | |||
IMDb | nm0000002 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль другого плану (1997) зірка на голлівудській Алеї слави[d] | ||||
| ||||
Лорен Беколл у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Народилася в Нью-Йорку в родині єврейських іммігрантів з Польщі та Німеччини. Її мати Наталі Вайнштейн працювала секретаркою, а батько Вільям Перскі займався торгівлею[16][17][18]. Двоюрідним братом Бетті Перскі є президент Ізраїлю Шимон Перес.
Лорен Беколл починала кар'єру як фотомодель і до 19 років досягла такої популярності, що її запросили зніматися у фільмі «Мати й не мати» з Гамфрі Богартом. Незабаром вона одружилася з ним і зіграла разом ще в трьох картинах, втілюючи в 1940-х образи фатальних жінок, що принесли їй першу популярність. Після смерті Богарта в 1957 році була заручена з Френком Сінатрою, потім пошлюбила лауреата премії «Оскар» Джейсона Робардса («Одного разу на Дикому Заході»).
Під кінець 1960-х кінокар'єра Беколл стала «пробуксовувати», і вона зосередилася на роботі в театрі. З великим успіхом грала на Бродвеї у виставі «Аплодисменти», за яку в 1970 році отримала першу премію «Тоні». Серед фільмів цих років — детектив «Вбивство в Східному експресі» (1974) і вестерн «Найбільш влучний» (1976). У 1978 році стала бестселером перша частина автобіографічної трилогії Лорен Беколл.
Відзначивши 70-річний ювілей, Беколл повернулася до активної роботи в кіно. У 1993 році вона з Грегорі Пеком втілили літніх коханців у телефільмі «Портрет». За роль другого плану в мелодрамі Барбри Стрейзанд «У дзеркала два обличчя» (1996) нагороджена «Золотим глобусом». У тому ж році нагороджена призом «Сезар» за видатний внесок у розвиток кіномистецтва. З Ніколь Кідман зіграла у фільмах «Доґвіль» (2003) і «Народження» (2004). Продовжувала зніматися в кіно і озвучувати мультфільми.
Будучи переконаною прихильницею Демократичної партії, Беколл також часто з'являється в ток-шоу, їдко коментуючи сучасний стан американського кінематографу. У 2009 році удостоєна почесної премії «Оскар» за внесок у розвиток кіно.
У липні 2013 року Беколл виявила інтерес до фільму «Біда — моя справа». У листопаді вона приєдналася до англійського дубляжу анімаційного фільму StudioCanal «Ернест і Селестин».[19] Її остання роль була у 2014 році як запрошена озвучка в епізоді Family Guy «Слово за мамою».[20]
Особисте життя
ред.21 травня 1945 року Беколл одружилася з Гемфрі Богартом. Весілля та медовий місяць пройшли на фермі Малабар, Лукас, штат Огайо, у заміському будинку друга Богарта письменника Луїса Бромфілда.[21][22] Під час перепису населення США 1950 року подружжя жило за адресою 2707 Benedict Canyon Drive у Беверлі-Гіллз зі своїм сином і нянькою. Беколл вказана як Бетті Богарт.[23] Була одружена з Богартом до його смерті в 1957 році.[24]
Під час зйомок «Африканської королеви» (1951) Беколл і Богарт подружилися з Кетрін Гепберн і Спенсером Трейсі. Вона почала спілкуватися в неакторських колах, подружившись з істориком Артуром Шлезінгером-молодшим і журналістом Алістером Куком. У 1952 році Лорен Беколл виступала з передвиборчою промовою кандидата в президенти від Демократичної партії Адлая Стівенсона. Разом з іншими діячами Голлівуду Беколл був рішучою противницею маккартизму.[25][26]
Фільмографія
ред.Фільмографія | ||||
Рік | Назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1944 | Мати й не мати | To Have and Have Not | Мері «Слім» Браунінг | |
1945 | Секретний агент | Confidential Agent | Роуз Каллен | |
1946 | Великий сон | The Big Sleep | Вівіан Стернвуд Ратлідж | |
1947 | Темний прохід | Dark Passage | Айрин Дженсен | |
1948 | Key Largo | Нора Темпл | ||
1950 | Young Man with a Horn | Емі Норт | ||
1950 | Bright Leaf | Соня Ковач | ||
1953 | Як вийти заміж за мільйонера | How to Marry a Millionaire | Шетц Пейдж | |
1954 | Світ жінки | Woman's World | Елізабет Бернс | |
1955 | The Cobweb | Мег Фейверсен Райнгарт | ||
1955 | Blood Alley | Кеті Грейнджер | ||
1956 | Written on the Wind | Люсі Мур Гендлі | ||
1957 | Designing Woman | Марилла Браун Хеген | ||
1958 | The Gift of Love | Джулі Бек | ||
1959 | Northwest Frontier | Кетрін Ваєт | ||
1964 | Shock Treatment | Доктор Едвіна Бінглі | ||
1964 | Sex and the Single Girl | Сильвія Бродерік | ||
1966 | Harper | Елейн Семпсон | ||
1974 | Вбивство у Східному експресі | Murder on the Orient Express | Гарієт Белінда Хаббард | |
1976 | The Shootist | Бонд Роджерс | ||
1980 | Health | Естер Брил | ||
1981 | The Fan | Саллі Рос | ||
1988 | Побачення зі смертю | Appointment with Death | Леді Вестхолм | |
1988 | Mr. North | Пані Кренстон | ||
1989 | John Huston: The Man, the Movies, the Maverick | |||
1989 | Tree of Hands | Марша Ерчдейл | ||
1990 | Misery | Марша Синдел | ||
1991 | A Star for Two | |||
1991 | All I Want for Christmas | Ліліан Брукс | ||
1993 | A Foreign Field | Лиза | ||
1994 | Prêt-à-Porter: Ready to Wear]] | Слім Чріслер | ||
1996 | У дзеркала два обличчя | The Mirror Has Two Faces | Ганна Морган | |
1996 | My Fellow Americans | Маргарет Крамер | ||
1997 | Day and Night | Соня | ||
1999 | Get Bruce | |||
1999 | Diamonds | Син-Ді | ||
1999 | The Venice Project | Камілла Вольта | ||
1999 | Presence of Mind | Мадо Ремей | ||
1999 | A Conversation with Gregory Peck | |||
2003 | The Limit | Мей Маркем | ||
2003 | Догвіл | Dogville | М. Джинджер | |
2004 | Howl's Moving Castle | |||
2004 | Birth | Елінор | ||
2005 | Firedog | Поше | ||
2005 | Manderlay | Мем | ||
2006 | These Foolish Things | Лінда | ||
2007 | The Walker | Наталі ван Мітер | ||
2008 | Wide Blue Yonder | Мей |
Примітки
ред.- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118505475 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ https://www.imdb.com/name/nm0000002/
- ↑ http://www.aveleyman.com/ActorCredit.aspx?ActorID=754
- ↑ http://www.aveleyman.com/FilmCredit.aspx?FilmID=1718&Extra=Y
- ↑ Famed actress Lauren Bacall dies at 89 — CNN, 2014.
- ↑ https://www.hollywoodreporter.com/news/lauren-bacall-dead-hollywood-icon-719699
- ↑ http://www.nytimes.com/2009/10/30/arts/design/30antiques.html
- ↑ LIBRIS — 2014.
- ↑ Notable Past Students — Американська академія драматичного мистецтва.
- ↑ Lauren Bacall Dies at 89; in a Bygone Hollywood, She Purred Every Word — The New York Times, 2014.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Lauren Bacall Biography. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
- ↑ The Religious Affiliation of Lauren Bacall: great American actress. Adherents.com. 30 липня 2005. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 21 грудня 2010.
- ↑ BBC NEWS | Entertainment | Lauren Bacall turns 80 [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ Keslassy, Elsa; Keslassy, Elsa (8 листопада 2013). ‘Ernest & Celestine’: Toon Taps Lauren Bacall, Paul Giamatti, William H. Macy (EXCLUSIVE). Variety (амер.). Процитовано 2 вересня 2022.
- ↑ Breaking News - Tony Award Winner Lauren Bacall Dies at 89. web.archive.org. 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 2 вересня 2022.
- ↑ Lauren Bacall Dies at 89; in a Bygone Hollywood, She Purred Every Word. The New York Times. 12 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
- ↑ Malabar Farm State Park Photo. 2014. Процитовано 19 жовтня 2015.
- ↑ Search. 1950census.archives.gov. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ Barnes, Mike; Byrge, Duane (12 серпня 2014). Lauren Bacall, Hollywood's Icon of Cool, Dies at 89. The Hollywood Reporter. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ Levy, Patricia (2006). From Television to the Berlin Wall. Raintree. с. 27. ISBN 9781410917874. Процитовано 13 серпня 2014.
- ↑ Kuhn, Annette; Radstone, Susannah (1990). The Women's Companion to International Film. University of California Press. с. 34. ISBN 9780520088795. Процитовано 13 серпня 2014.
Посилання
ред.- Лорен Беколл [Архівовано 15 жовтня 2007 у Wayback Machine.] на сайті Internet Broadway Database
- Біографія, фотогалерея, цікаві факті [Архівовано 14 вересня 2008 у Wayback Machine.] на diva the site.com (англ.)