Лопушинський Вацлав Іванович
Ва́цлав Іва́нович Лопуши́нський (пол. Łopuszyński, Wacław Marian) (26 липня (14 липня) 1856 р., Тикоцин, Царство Польське, Російська імперія — 16 лютого 1929 р., Мурована-Госліна, Польська республіка) — польський інженер шляхів сполучення, конструктор паровозів, творець передових для свого часу серій Е, Ш, Лп.
| Лопушинський Вацлав Іванович | |
|---|---|
| пол. Łopuszyński, Wacław Marian | |
 | |
| Народився |
14 липня 1856 Тикоцин, Республіка Польща |
| Помер |
16 лютого 1929 (72 роки) Мурована Госьліна, Ґміна Мурована Ґосліна, Познанський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | конструктор, railway engineer |
| Alma mater |
Łomża Junior High Schoold Петербурзький державний університет шляхів сполучення |
| Галузь | виробник залізничного транспортуd |
| Заклад | Міністерство шляхів сполучення Російської імперіїd |
 Лопушинський Вацлав Іванович у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився в м. Тикоцин Ломжинської губернії Царства Польського в родині судового чиновника. Після закінчення Ломжинської класичної гімназії в 1873 році, вступив до Санкт-Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення.
У 1878 році закінчив Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення, після чого працював у технічному відділі Головного товариства залізниць, потім перейшов на посаду помічника начальника паровозного депо Пенза Моршансько-Сизранської залізниці.
Був активним учасником Дорадчих з'їздів інженерів тяги Російських залізниць. З 1880 по 1883 рр. працював у службі тяги Фастівської залізниці. З 1883 по 1886 роки на Лібаво-Роменській залізниці.
Пізніше працював старшим інженером з нагляду за виготовленням рухомого складу для споруджуваної Рязансько-Уральської залізниці. На цій посаді ознайомився з проєктуванням і виробництвом паровозів на Брянському і Коломенському паровозобудівних заводах.
З 1895 року — завідувач технічного бюро служби тяги Владикавказької залізниці, потім призначений першим заступником начальника служби тяги цієї дороги.
Під час Громадянської війни в Росії емігрував за кордон з армією А. Денікіна, що відступала. З 1920 року жив у Польщі. Працював у Міністерстві шляхів сполучення Польської Республіки, в 1922 році призначений головою міністерської комісії з проектування та будівництва паровозів. Запрошувався на роботу на машинобудівний завод Цегельського у Хшануві[1].
Конструкторська діяльність ред.
З 1890 по 1915 рік брав участь у створенні низки серій товарних і пасажирських паровозів: ЧК (до 1912 року — К), що став прототипом знаменитої серії О, АД (до 1912 року — П), ДЖ (до 1912 року — БП), Ц (до 1912 року — М), Ш, що став прототипом для локомотива серії Щ. За участю М. Е. Правосудовича створив наймасовіший в історії світового паровозобудування паровоз серії Е[2].
У 1914 році ним розроблено проект потужного швидкісного пасажирського потяга, названого на його честь Л (після 1947 року — Лп). У 1923 році в Польщі розробив проект паровоза Ty23, кращого вантажного паровоза польських залізниць довоєнного періоду (побудовано 606 одиниць). Згодом кілька локомотивів опинилося в СРСР після приєднання Західної Білорусії та Західної України у 1939 році[3][4].
Пам'ять ред.
- Паровоз Л — пасажирський паровоз типу 2-3-1, що отримав позначення серії на честь Лопушинського.
Примітки ред.
- ↑ Bogdan Pokropiński, Polskie parowozy eksportowe, Warszawa, 1993, s. 49.
- ↑ Лопушинский, 1906.
- ↑ Карташов, 1937.
- ↑ Раков, 1995.
Бібліографія ред.
- Лопушинский В. И. Исследования и опытные данные о работе паровозов трех новейших типов Владикавказской жел. дороги: Прил. к докл. по вопросу 1-му прогр. XXV Совещат. съезда инженеров службы подвижного состава и тяги «Результаты работы паровозов трех новейших типов Владикавказской железной дороги» инж. В. И. Лопушинского. — СПб.: тип. П. П. Сойкина, 1906. — 460 с.
Література ред.
- Карташов Н. И. История развития конструкции паровоза. — М.: Онти. Глав. ред. машиностроит. и автотракт. лит-ры, 1937 (1 журн. тип. ОНТИ), 1937. — 256 с. (рос.)
- Раков В. А. Локомотивы отечественных железных дорог 1845—1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — М.: Транспорт, 1995. — 565 с. — ISBN 5-277-00821-7. (рос.)
Посилання ред.
- Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1949—1958. (рос.)
- Inż. Wacław Marian Łopuszyński Polskie Stowarzyszenie Miłośników Kolei, 2012. (пол.)
- Bogdan Pokropiński, Polskie parowozy eksportowe, Warszawa, 1993, s. 49. (пол.)