Лопушанська Софія Петрівна
Софія Петрівна Лопушанська (нар. 16 березня 1926, Полтава, Українська СРР, СРСР — пом. 20 травня 2008, Волгоград, Росія) — радянський і російський лінгвіст, доктор філологічних наук (1976), професор, заслужений діяч науки Російської Федерації (1996).
| Лопушанська Софія Петрівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
16 березня 1926 Полтава, Українська СРР, СРСР |
| Померла |
20 травня 2008 (82 роки) Волгоград, Росія |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | науковиця |
| Alma mater | Філологічний факультет МДУd |
| Галузь | мовознавство |
| Заклад |
Казанський державний університет Волгоградський державний університет |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Нагороди |
   |
Біографія ред.
Народилася 1926 року в Полтаві. Під час німецько-радянської війни вона була евакуйована до Навтлугського дитячого будинку в Грузинській РСР. 1943 року закінчила середню школу при цьому дитячому будинку, а в 1945 поступила до МДУ ім. М. В. Ломоносова.
У 1945 році в Москві вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, студентом філософського факультету МДУ Сергієм Тимофійовичем Лопушанським. Він помер в 1953 році від ускладнення поранень, отриманих на фронті. Софія Петрівна виховала сина — Костянтина Сергійовича Лопушанського, відомого кінорежисера, кандидата мистецтвознавства, лауреата багатьох міжнародних кінофестивалів, народного артиста Російської Федерації.
Наукова та професійна діяльність ред.
Наукова та професійна діяльність Софії Лопушанської була пов'язана з провідними університетами Радянського Союзу. У 1950 році вона закінчила МДУ за фахом «російська мова і література», в 1961 — аспірантуру Ленінградського університету, більше двадцяти п'яти років (1950—1977) викладала в Казанському державному інституті. У 1962 р Софії Лопушанській було присуджено вчений ступінь кандидата філологічних наук, в 1976 р — доктора філологічних наук.
З 1977 по 1980 рр. Софія Лопушанська працювала професором, завідувачем кафедри російської мови Волгоградського педагогічного інституту. З 1980 р. Софія Петрівна перейшла до новоствореного Волгоградського державного університету. У 1980 році очолила кафедру російської філології Волгоградського державного університету, на базі якої сформувалося кілька кафедр філологічного факультету; з 1994 р була головою спеціалізованої вченої ради Волгоградського державного університету з російської та германських мов; з 1998 по 2007 р — директором Науково-дослідного інституту історії російської мови Волгоградського державного університету.
З ім'ям Софії Лопушанської у вітчизняній русистиці пов'язана цілісна наукова концепція, що дозволяє дати несуперечливе пояснення процесу еволюції часів і підрядних, по-різному збережених в слов'янських мовах, по-новому підійти до вирішення низки проблем історії російської мови, історичного і сучасного словотворення, лексикології та лексикографії, взаємодії літературної мови і діалектів. В рамках сформованого під керівництвом Софії Лопушанської наукового напрямку була створена та розвивається Волгоградська наукова школа «Російське дієслово: історія та сучасний стан». Ідеї і найважливіші положення вченої знайшли відображення більш ніж у 220 публікаціях (монографіях, навчальних та лексикографічних виданнях, статтях), виступах на міжнародних конгресах, симпозіумах, конференціях, в колективних дослідженнях, в отриманих грантах Російського гуманітарного наукового фонду та Російського фонду фундаментальних досліджень, а також Федеральної цільової програми «Російська мова», наукових проектах, в роботах учнів. Під керівництвом С. П. Лопушанської було захищено 10 докторських і 20 кандидатських дисертацій (в тому числі громадянами Чехії та Словаччини).
Софія Лопушанська поєднувала наукову і педагогічну діяльність з громадською та просвітницькою. Вона була членом Ради з російській мові при Президентові Росії, а потім при Урядові РФ (1994—2004), членом Головного Ради «Філологія» при Міністерстві освіти РФ (з 1980), членом Координаційної Ради тестування зарубіжних громадян з російської мови при Міністерстві освіти РФ (з 1996), членом Координаційної ради з Федеральної цільової програми «Російська мова» при Міністерстві освіти РФ (з 1998), членом наукової ради «Російська мова: історія та сучасний стан» при Відділенні літератури і мови Російської Академії наук (з 1990), членом науково-методичної ради з російської мови та мов народів РФ (з 1995).
Основні роботи ред.
Наукові праці Софії Лопушанської мають багатогранний характер, але в центрі уваги вченої завжди була історія російської та інших слов'янських мов. Особливе місце в її дослідженнях займали старослов'янська та церковнослов'янська мови.
Основні роботи Софії Лопушанської:
- «Очерки по истории глагольного формообразования в русском языке» (1967);
- «Основные тенденции эволюции простых претеритов в древнерусском книжном языке» (1975);
- «Развитие и функционирование древнерусского глагола» (1990);
- «Семантическая модуляция как речемыслительный процесс» (1996);
- «Разграничение старославянского и русского староцерковнославянского языков» (1997);
- «Кирилло-Мефодиевские традиции в России конца XX века» (1999);
- «Соотношение понятий стереотипность, концептуальное ядро и концептосфера в языкознании» (2002);
- «Компенсаторные процессы в истории русского глагола» (2003);
В інших працях розглядаються теоретичні та прикладні питання вивчення і викладання історії російської мови, слов'янського дієслова, розробляються методи лінгвокультурологічного дослідження мови Волгоградського регіону.
Нагороди ред.
Софія Петрівна була заслуженим діячем науки Російської Федерації (1996), почесним доктором ВолДУ (1996), академіком Академії гуманітарних наук (Санкт-Петербург) (1998). Нагороджена медалями " Ветеран праці СРСР " (1987), міжнародної медаллю (Міжнародна асоціація викладачів російської мови та літератури) О. С. Пушкіна «За великі заслуги в поширенні російської мови у світі» (1996), нагрудними знаками «Почесний працівник вищої професійної освіти РФ» (2001), «За відмінні успіхи в роботі. Вища школа СРСР» (1976), « Відмінник народної освіти» (1968); Архієрейської грамотою митрополита Волгоградського і Камишинського Германа «В Благословення за старанні труди на славу святої Церкви» (1999); почесним званням «Хранитель традицій» Адміністрації Волгоградської області (2005); Подячним листом і почесним знаком Міжнародного Фонду «Олександр Невський» (2005); орденом Руської Православної Церкви святителя Макарія Митрополита Московського III ступеня «За духовне просвітництво» (2006); численними почесними грамотами.
Література ред.
- Лопушанская, С. П. «Идти в студенческую аудиторию для меня праздник !»: [беседа с проф. С.П Лопушанской / беседовал Ю. Антонов] // Волгоградская газета. — 2006. — 17 марта.
- Лопушанская София Петровна // Женщины Волгограда. — Волгоград, 2003. — С. 46.
- Лопушанская София Петровна // Кто есть кто в Волгоградской области: справочник / сост. М. Г. Козак. — Волгоград: Гор. вести, 1997. — С. 115—116.
- Лопушанская София Петровна // Энциклопедия Волгоградской области / под ред. О. В. Иншакова. — 2-е изд. доп. и испр. — Волгоград: Издатель, 2009.- С. 160 : портр.
- Мельникова, Т. София — значит мудрость / Т. Мельникова // Вечерний Волгоград. — 2001. — 23 марта. — С. 17.
- Первые языковеды Волгоградского государственного университета: София Петровна Лопушанская, д-р филол. наук, проф. // Вестник ВолГУ. Сер. 2, Языкознание. — 2005. — Вып. 4. — С. 189—191 :
- С. П. Лопушанская — директор Научно-исследовательского института истории русского языка ВолГУ // Вестник ВолГУ. Сер. 2, Языкознание. — 2001. — Вып.1. — С. 177—178 ; 182—184.
- Сидоров С. Г. НИИ истории русского языка (НИИ ИРЯ) // Волгоградскому государственному университету — 25 лет, 1980—2005 : монография / С. Г. Сидоров; ВолГУ. — Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2005. — С. 74-77.
- София Петровна Лопушанская: (к 80-летию со дня рождения): биобиблиогр. очерк / авт. ст. Е. В. Терентьева; сост. библиогр. О. В. Назарова // Календарь знаменательных и памятных дат. Волгогр. обл., 2006 / Волгогр. ОУНБ им. М. Горького, Отдел краеведения. — Волгоград, 2005. — С. 37-42.
- София Петровна Лопушанская: к 70-летию со дня рождения // Филологические науки. — 1996. — № 3. — С. 123—125.