Лопатине (Пензенська область)

населений пункт у Росії

Лопатине (рос. Лопатино) — село Пензенської області Росії. Адміністративний центр однойменного району та однойменної сільради[1].

Село Лопатине
рос. Лопатино
Герб Прапор
Міст через річку Узи
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації  Пензенська область
Муніципальний район Лопатинський район
Поселення Лопатинська сільрада
Код ЗКАТУ: 56 242 822 001
Код ЗКТМО: 56642422101
Основні дані
Час заснування 1718
Попередні назви: Нікольське, Ново-Лопатине
Населення 4308 (2013)[1]
Поштові індекси 442550 [2]
Телефонний код +7 84148[3]
Географічні координати: 52°37′14″ пн. ш. 45°48′37″ сх. д. / 52.62055555558377762° пн. ш. 45.81027777780577281° сх. д. / 52.62055555558377762; 45.81027777780577281Координати: 52°37′14″ пн. ш. 45°48′37″ сх. д. / 52.62055555558377762° пн. ш. 45.81027777780577281° сх. д. / 52.62055555558377762; 45.81027777780577281
Часовий пояс UTC+3
Водойма р.Уза
Мапа
Лопатине (Росія)
Лопатине
Лопатине

Лопатине (Пензенська область)
Лопатине
Лопатине

Мапа


CMNS: Лопатине у Вікісховищі

Географія ред.

Лопатине розташоване на території Приволзької височини, південному сході Пензенської області, на березі річки Узи, притоці Сури.

Відстань до обласного центру міста Пенза — 85 км. Найближча залізнична станція знаходиться за 74 км у селі Чаадаєвка Городищенського району Пензенської області.

Топонім ред.

Назва села походить від прізвище одного із його засновників: купця Лопатина, який служив у XVII — XVIII століттях на оборонних лініях Пензенського краю. До жовтневого заколоту серед місцевого населення використовувалась назва Нікольське — за назвою місцевої церкви, а також Ново-Лопатине.

Клімат ред.

Клімат села помірно-континентальний, з досить м'якою зимою зі снігопадами й відлигами й тривалим літом.

Середня температура влітку становить + 20 °C, взимку — -13 °C. Середньорічна температура — 4.9 °C.

Перехід від зими до літа супровождається нетривалою весною, з різким коливанням температури.

Річна сума опадів у середньому становить 420-470 мм, за вегетаційний період від 210 до 220 мм.

Історія ред.

Лопатине засновано у першій третині XVIII століття (між 1718 — 1730 роками) на землях, якими володіли купці Лопатини.

За іншою версією село засноване на початку XVIII століття, тут був маєток стольника Климентія Меленіна. Надалі тут поселились кілька купців та поміщиків, у тому числі й купець Лопатин.

У 1730 році село згадується як велике поселення, розташоване на тракті Кузнецьк — Петровськ.

З 1780 року належало до Козловської волості Петровського повіту Саратовської губернії.

До появи залізниці, у 1870-80-тих роках, Лопатине було значним торговим центром.

У другій половині XVIIII століття Лопатине стало волосним центром.

До 1917 року — центр 2-го поліцейського стану Петровського повіту.

У 1913 році побудовано земська лікарня, сірникову фабрику та поташний завод.

У 1928 році волостная управа в селі змінилася адміністрацією Лопатинського району.

Пам'ятки ред.

У селі є три пам'ятки архітектури царського періоду: купецький будинок, церква Миколи Чудотворця (1892)[4] та міст через річку Узу.

Міст побудований у 1912 році, використовується по нині. Він зображений на прапорі та гербі села Лопатине.

Діє районний краєзнавчий музей.

Населення ред.

1795 1859[5] 1877[5] 1884[5] 1897[5] 1926[5] 1939[5] 1959[6] 1970[7] 1979[8] 1989[9] 1998[5] 2002 2010[10] 2013[1]
874 ↗ 1069 ↗ 1220 ↗ 1560 ↗ 2398 ↗ 3026 ↘ 2431 ↘ 2230 ↘ 2222 ↗ 3441 ↗ 4759 ↗ 4841 ↘ 4376 ↗ 4392 ↘ 4308

Відомі уродженці ред.

Примітки ред.

Посилання ред.