Лопань (притока Уди)

річка
(Перенаправлено з Лопань (річка))

Ло́пань — річка в Росії (Білгородська область) та Україні (в межах Дергачівського району і міста Харкова Харківській області). Ліва (найбільша) притока річки Уди (басейн Сіверського Дінця). Одна з річок, що протікають через Харків.

Лопань
Река Лопань.jpg
Річка Лопань, центр Харкова
50°30′ пн. ш. 36°21′ сх. д. / 50.500° пн. ш. 36.350° сх. д. / 50.500; 36.350
Витік між селом Весела Лопань і селищем Жовтневий Бєлгородської області
• координати 50°29′24″ пн. ш. 36°21′53″ сх. д. / 50.49020000002777664° пн. ш. 36.36480000002777757° сх. д. / 50.49020000002777664; 36.36480000002777757
висота, м 190 км
Гирло р. Уда
• координати 49°56′13″ пн. ш. 36°12′11″ сх. д. / 49.93700000002777273° пн. ш. 36.20320000002777761° сх. д. / 49.93700000002777273; 36.20320000002777761
Країни: Росія Росія
Бєлгородська область
Україна Україна
Харківська область
Регіон Харківська область
Довжина 96 км
Площа басейну: 2000 км²
Середньорічний стік 2,24 м³/с
Притоки: Саржинка, Харків, Лозовенька (ліві)
код ДВР Росії значення не задано
CMNS: Лопань у Вікісховищі

ОписРедагувати

Довжина річки становить 96 км, площа басейну 2000 км². Витрата води за 17 км від гирла становить 2,24 м/сек[1]. Лопань впадає в Уди на віддалі 52 км від її гирла. Похил річки 0,89 м/км[2]. Русло зрідка ділиться на рукави, утворюючи острови. Ширина русла від 1 до 20 м, глибина від 0,3 до 1 м. В період весняного розливу річка піднімається на 1,5 — 2 м. Швидкість течії 0,2 — 0,3 м/сек, на окремих ділянках до 0,8 м/сек. Береги низькі, в межах Харкова обваловані або фанеровані гранітом, а русло поглиблене. Живлення річки в основному снігове. У грудні та січні річка промерзає до дна[3]. Весняні розливи трапляються на ділянках вище Харкова[4], проте інколи і в межах Харкова (Павлівка та Сортувалка)[5][6].

Весняні розливи річки Лопань або великі опади, які спричиняли повені у Харкові, траплялися систематично протягом ХІХ століття, зокрема, у 1785, 1805, 1851, 1853, 1877, 1883, 1889, 1893, 1915[7] та 1925 роках. Після повені 1893 року набережні у Харкові були підняті на 4 сажені[8].

Екологічні проблеми річки були причиною для звернень громадян до органів влади щодо необхідності її розчистки[9].

РозташуванняРедагувати

  Зовнішні зображення
  Закрут в Безруках. Річка тече вниз. Безруки, Харківська область.

Витік річки розташований 50°30′ пн. ш. 36°21′ сх. д. / 50.500° пн. ш. 36.350° сх. д. / 50.500; 36.350 між селом Весела Лопань і селищем Жовтневий Бєлгородської області[10]. Тече спочатку на південний захід, далі поступово повертає на південь і південний схід. Російсько-український кордон перетинає біля села Гранова. Впадає до Уди в південній частині міста Харкова, біля мікрорайону Липовий Гай.

На річці Лопань розташовані селища міського типу Жовтневий, Козача Лопань, місто Дергачі, а в місці злиття з річкою Харків розташована центральна частина міста Харкова.

Найбільші притоки: Саржинка, Харків, Лозовенька (ліві).

ВодовикористанняРедагувати

На Лопані в межах Харкова побудовано кілька гребель для регулювання стоку води: Павлівська (побудовано 1965, реконструйовано 2009)[11][12][13][14], Лопанська (побудована у 1933 році, найстаріша гребля у Харкові, з середини 2000-х перебуває у вкрай аварійному стані, у 2012 році передбачалось спорудити замість неї нову греблю, але лише у 2016 році проведено тендер з реконструкції, а роботи мали розпочатися у 2018 році)[15][16][17][18][19][20][21] та Гончарівська (побудована у 1934 році, капітальний ремонт проводився у 2008—2009 роках, якого не було 37 років)[22][23][24][12][25] На притоці Лопані — Лозовеньці влаштовано Лозовеньківське водосховище із комплексом гідрологічних споруд[14][26].

Гончарівська гребля здійснює обводнення і регулювання рівня стоку для попередження повеней та підтоплень на річці Лопані та її притоці Харкові у центральній частині міста. Регулярно відбувається водоскид та обмілення харківських річок для нормалізації річки та для очищення їх берегів від сміття чи для ремонтних робіт.[22][27][28][29][30][31][32][33][34][35] Такі обмілення викликали незадоволення і ставали приводом для створення петицій до міської влади від мешканців Харкова[36][37].

Річковий транспорт у ХарковіРедагувати

На початку ХХ століття до Харківської міської думи було адресоване звернення щодо розробки проекту обводнення харківських річок та створення судноплавного шляху від Бєлгорода та Харкова до Ростова-на-Дону. Пізніше, вже за радянської влади у 1920-1930-ті роки виникла ідея сполучити Харків з Азовським морем. Але наприкінці 1930-х років від них відмовились через нереалістичність цих планів.[8][38]

У 1932 році на річках Лопань та Харків відкрився рух «водних трамваїв» — катерів на 24 особи, а у 1933 році катери вміщували до 40 осіб. Їх кількість збільшилась до 10-ти, а вартість проїзду становила 25 коп. Навігація на річках мала тривати 200 днів на рік.[8] Після Другої світової війни ці катери певний час перевозили пасажирів до 1953 року, після чого річкові перевезення припинилися.[38][39]

У 1996 році до Харкова перевезли прогулянковий теплохід «Павлік Морозов», який до того плавав на Дніпрі. Після відновлювальних робіт теплохід під іменем «Ластівка» здійснював прогулянкові перевезення. 1 лютого 2005 року теплохід згорів біля Човнової станції, а його подальша доля невідома. Пізніше харківська влада обіцяла відновити теплохід чи запустити річковий транспорт у місті. Перед «Євро-2012» у Харкові на річці Лопань відкрили човнову станцію.[38][39][40]

ФотографіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ресурсы поверхностных вод СРСР. Том 6. Випуск 3. Бассейн Северського Донца, Ленинград, 1967
  2. Каталог річок Україні, Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1957
  3. Демченко М. А. Гідрографія Харківської області. Матеріали Харківського відділу Географічного суспільства України. Випуск VIII. Харківська область. Природа і господарство. Видавництво Харківського Державного Університету, Харків, 1971
  4. Ирина Канунникова (21 лютого 2017). Как Харьков переживет весеннее половодье. Вечерний Харьков. Процитовано 4 травня 2020.  (рос.)
  5. Марина Ачкасова (26 лютого 2010). 300 курсантов, вертолёт, ломы и лопаты. Как Харьков подготовился к паводку. MediaPort. Процитовано 4 травня 2020.  (рос.)
  6. Харьков может утонуть?. Стройобзор. 25 грудня 2014. Процитовано 4 травня 2020.  (рос.)
  7. Харьковские наводнения: проделки водной стихии. Городской дозор. 7 березня 2019. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  8. а б в Трипутина Н. (5 грудня 2011). История обводнения рек Харькова. Вечерний Харьков. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  9. Под Харьковом почистят реку. Status quo. 6 квітня 2019. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  10. Гидрографический довідник по басейнах річок СРСР, Об'єднане науково-технічне видавництво, Москва-Ленінград, 1936
  11. Лобойченко В. М., Жук В. Н. Оценка гидроэкологического состояния городских водоемов на примене Алексеевского пруда города Харькова // Вісник Кременчуцького нацыонального уныверситету імені Михайла Остроградського. — 2017. Випуск 4 (105). — С. 76. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  12. а б Ольга Ластовецкая (17 вересня 2009). Гончаровскую плотину отремонтируют до конца сентября, Павловскую - в октябре. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  13. Шукач. Павлівська гребля, м. Харків. Процитовано 5 травня 2020. 
  14. а б Лопанскую и Жихарскую плотины ликвидируют. Status quo. 27 березня 2012. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  15. Юлия Боревич (21 лютого 2006). Выдержат ли харьковские плотины весенний паводок?. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  16. В период весеннего паводка значительные проблемы могут возникнуть с харьковскими плотинами – С.Кадыгроб. Status quo. 13 березня 2006. Процитовано 4 травня 2020.  (рос.)
  17. Лопанская плотина находится в аварийном состоянии. На ее месте надо строить новую. Status quo. 25 січня 2012. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  18. Топ-закупки недели: реконструкция Лопанской плотины обойдется городу в 64 миллиона. Kharkiv Today. 21 листопада 2016. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  19. Лопанскую плотину реконструируют в течение двух лет. Стройобзор. 27 лютого 2017. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  20. Харьковчане просят реконструировать Лопанскую плотину. Status quo. 29 серпня 2017. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  21. В Харькове реконструируют сети ливневой канализации. Городской дозор. 3 квітня 2018. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  22. а б Гончаровской плотине в Харькове – более 80 лет (ФОТО). Городской дозор. 14 січня 2015. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  23. 300 тыс.грн. выделено на ремонт Гончаровской плотины на р. Лопань - директор предприятия по эксплуатации объектов водопонижения. Status quo. 13 жовтня 2008. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  24. Олег Столбецов (30 липня 2009). Гончаровская плотина дождалась ремонта. Вечерний Харьков. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  25. Ольга Ластовецкая (28 жовтня 2009). Реки Харькова стали полноводными. Гончаровскую плотину отремонтировали. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  26. Юлиана Шаповалова (25 лютого 2016). В Харькове подходит к завершению ремонт Журавлевской плотины. Медиа группа «Объектив». Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  27. Полина Мирер (14 жовтня 2008). Ремонт Гончаровской плотины – впервые за много десятилетий. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  28. Полина Мирер (28 жовтня 2008). Реки Харькова снова наполнили водой. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  29. Артем Богдан, Оксана Богдан (18 лютого 2011). Что нам стоит Лопань чистить?. Время. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  30. Макс Стативко (26 серпня 2011). В двух реках на три месяца спустили воду. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  31. Наталья Амирхарян (27 серпня 2011). О лодочных прогулках можно забыть до весны. КП в Украине. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  32. Две речки в Харькове принудительно обмелеют. Вечерний Харьков. 27 червня 2013. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  33. Коммунальщики почистили реки Лопань и Харьков: в мае заработает лодочная станция. Городской дозор. 20 квітня 2015. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  34. Почему в Харькове до сих пор низкий уровень воды в реках. Городской дозор. 15 квітня 2016. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  35. Із харківських річок дістали 100 тонн сміття. Depo Харків. 26 липня 2019. Процитовано 5 травня 2020. 
  36. Елена Трубина (2 травня 2019). Харьковчане просят повысить уровень воды в городских реках. Медиа группа «Объектив». Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  37. В Харькове спустили реки Харьков и Лопань (ФОТО). Новости Харькова. 14 квітня 2020. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  38. а б в Харьков судоходный. Очевидное – невероятное. Status quo. 21 травня 2018. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  39. а б Евгений Боровик (12 травня 2006). "Ласточка": разбор полетов. Харьков транспортный [передрук із гезети «Слобода»]. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  40. Харківський теплохід «Ластівка» може бути відновлений. Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. 2 червня 2011. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)

ДжерелаРедагувати