Локтюшев Сергій Олександрович
Ло́ктюшев Сергí́й Олекса́ндрович (1 жовтня 1878, Синтульский завод[1], Рязанська губернія — 17 березня 1943) — вчений, археолог, педагог, музейник.
| Локтюшев Сергій Олександрович | |
|---|---|
| Народився |
1 жовтня 1878 Макковеєво, Рязанська губернія,  Російська імперія, нині Касимовський район, Рязанська область, Росія |
| Помер |
17 березня 1943 (64 роки) Погорелівська в'язниця |
| Країна |
Російська імперія→ СРСР |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Московський імператорський історико-археологічний інститут |
| Галузь | археологія, музеєзнавство |
| Заклад |
Донецький інститут народної освіти→ Ворошиловградський державний педагогічний інститут ім. Т. Г. Шевченка |
| Посада | професор |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Біографія ред.
Навчався у Московському імператорському Строгановському центральному училищі технічного малювання (1896—1902) та Московському імператорському історико-археологічному інституті (1910—1915). У 1915 році захистив дисертацію на тему: «Культура кам'яної доби в межах Рязанської губернії».
У 1920 році сприяв створенню у м. Луганську губернського музею. Працював завідувачем музейно-екскурсійної секції Луганського губернського відділу народної освіти. У цьому році був обраний колегією професорів Державного Донського археологічного інституту викладачем кафедри археології.
Наприкінці 1923 р. викладач краєзнавства та економічної географії Донецького інституту народної освіти у м. Луганську. Проводив польові науково-дослідні археологічні роботи в околицях м. Луганська, по середній течії р. Сіверський Донець, Старобільському повіті (1923, 1925) та у Рязанській губернії (1927).
У 1926 році організував при Археологічній секції Наукового товариства на Донеччині археологічний музей. З листопада 1927 р. завідував Луганським краєвим соціальним музеєм та перебував на посадах: завідувача, заступника завідувача та наукового співробітника.
В 1938 році вийшов на пенсію і далі працював професором Ворошиловградського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка (колишнього ДІНО).
20 лютого 1943 року, С. О. Локтюшев був заарештований органами НКВС за звинуваченням у загибелі музею і державній зраді. 17 березня 1943 р. він раптово помер у Погорелівській в'язниці.
Реабілітований у 1990 році.
Примітки ред.
- ↑ Наука и научные работники СССР : справочник Ч. 6 : Научные работники СССР без Москвы и Ленинграда. - 1928. - VIII, 810 с., [2] л. С. 341.
Джерела ред.
- Павлова И. Н. Памяти Сергея Александровича Локтюшева // Древние культуры Подонцовья: Сборник научных трудов. — Вып. 1. — Луганск, 1993. — С. 11—27.
- Ключнєва І. М. Розвиток краєзнавства на Луганщині в довоєнний період // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. — Вип. 6. — К.: Рідний край, 1999. — С. 16—21.
- Ключнєва І. М. С. О. Локтюшев (до 60-річчя від дня трагічної загибелі) // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 93—97.
- Бойчук М. О. История археологических исследований на Луганщине / М. О. Бойчук // Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії: матеріали Всеукр. наук. конф., Луганськ, 8–9 лют. 2001 р. — Луганськ, 2001. — С. 313—314.
- Принь О. В. Наукове товариство на Донеччині: міфи та реалії ХХ століття / О. В. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — К., 2013. — Вип. 24 — С. 214—221.
- Прынь А. Реализация принципов охранной археологии в восточных округах Украинской ССР в 20-х — начале 30-х годов ХХ столетия // Верхнедонской археологический сборник. – Липецк., 2014. — Вып. 6. — С. 55—59.
- Принь М. О. Принь О. В. Археологічні дослідження Грінченка В. А. та Локтюшева С. О. на терені будівництва української частини залізничної магістралі Москва – Донбас (1932–1933) // Праці Центру пам’яткознавства. – 2018. – Вип. 33. – С. 206–212.