Локоть (Дрогобицький район)

хутір Локоть
Країна	Україна
Область	Львівська
Район/міськрада	Дрогобицький
Громада	Східницька селищна
Основні дані
Географічні дані
Географічні координати	49°10′49″ пн. ш. 23°19′23″ сх. д. / 49.1803550° пн. ш. 23.3229565° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	470-550 м
Карта
	Локоть
	Локоть

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Лóкоть — хутір в Україні, адміністративно входить у склад села Рибник Східницької селищної громади Дрогобицького району Львівської області.

Присілок розташований за 1,8 км на південний схід від села Рибник серед меандрів р. Стрий на середній висоті 500 м над р. м. У північній околиці є невелика полога гора Батинець (608 м). Хутір із трьох сторін оточений рікою.

Назву виводять від слова локоть, лікоть, бо в цьому місці річка робить згин у вигляді зігнутої руки, а її русло нагадує латинську літеру S.

За версією науковиці Віри Котович, у назві поселення відображено характерну ознаку місцевості, на якій населений пункт було засновано. Ойконім утворено від апелятива локоть з метафоричним значенням "вигин (лікоть або коліно) ріки".

Заслуговує на увагу версія про походження назви топонімів з основою док-, лок- від германського слова lauhatjan - "блискати, палахкотіти". У такому разі можна припускати виникнення поселення на теренах хутора в першій половині I тисячоліття.

За переказами, хутір засновано пізніше від часу перебування на цих теренах, зокрема на горі Батинці, монголо-татарського війська хана Батия, можливо, в XIV-XV ст. За 600 м на північ від хутора була велика могила того періоду, а можливо, й давніша, але зрівняна із землею.

З ІХ ст. на цих теренах були Київська Русь, Перемиське князівство, Галицьке князівство, Галицько-Волинське князівство.

У 1434–1772 роках на цих землях було Руське воєводство. Поселення знаходилось на території тодішнього Дрогобицького повіту Перемишльської землі Корони Королівства Польського (у 1569—1772 рр. у складі Речі Посполитої).

У 1773 р. в Галичині, після її приєднання до імперії Габсбургів, здійснити адміністративну реорганізацію краю. Голодівка опинилась у тодішньому Дрогобицькому районі Самбірського крайсу (округу) Королівства Галичини та Володимирії Австрійської монархії.

Перша писемна згадка про поселення припадає на 1855 р. — Łokieć. Назва зафіксована на австрійській карті Галичини та Лодомерії.

У період 1805-1918 рр. поселення знаходилось на території Дрогобицького дистрикту (повіту (нім. Gebiet, пол. powiat)) Самбірського округу (крайсу, циркула (нім. Kreis, пол. cyrkuł)) Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

На поч. ХХ ст. населений пункт існував як самостійне поселення, село. До його складу також входив хутір Дубина, що й зараз розташований на протилежному березі ріки Стрий на захід від Локоті.

У період ЗУНР поселення входило у склад Дрогобицького повіту Самбірської військової округи Львівської військової області.

У 1920 р, з приходом Польщі, село увійшло до волості Рибник Дрогобицького повіту Львівського воєводства.

1 серпня 1934 р. в Дрогобицькому повіті було створено ґміну Новий Кропивник з центром у с. Новий Кропивник. У склад ґміни входили сільські громади: Довге Підбузьке, Ластівка, Майдан, Новий Кропивник, Старий Кропивник, Рибник.^[1]

За часів УРСР, упродовж 1939-1941 та 1944-1959 рр. хутір належав до Рибницької сільської ради Підбузького району Дрогобицької області.^[2]

На карті Дрогобицької області УРСР за станом на 1940 р., назву поселення не позначено.

У період нацистської окупації під час Другої світової війни, зі серпня 1941 року поселення увійшло до волості (нім. Landgemeinde) Новий Кропивник окружного староства Дрогобич (нім. Kreishauptmannschaft Drohobycz)^[3] дистрикту Галичина Генерал-губернаторства для окупованих польських земель.

Дистрикт Галичина припинив своє існування наприкінці липня 1944 року, коли внаслідок Львівсько-Сандомирської операції, був ліквідований, а німецька окупація змінилася на радянську. 6 серпня 1944 року до адміністративного центру округи вступили радянські війська.

У період між 1959 та 1962 роками його включили у склад села Рибник - так воно перейшло до Новокропивницької сільської ради^[4], а з 1995 р. - до новоствореної (відновленої) Рибницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області. А хутір Дубина включили у склад села Довге.

З 2020 р., після чергової адміністративно-територіальної реформи, поселення разом із селом Рибник увійшло до Новокропивницького старостинського округу Східницької громади оновленого Дрогобицького району Львівщини.^[5]

Селяни займались рільництвом, тваринництвом, ремеслами, згодом заготівлею лісу для тартаку, працювали на нафтових промислах у Бориславі та Східниці.

Частини хутора і мікротопоніми: Вершки, Кітлини, Батинець, Мохнаня, Луги, Завій, Жолоб, Пасіка, Горби, Папороть, Данки, Розсадник.

На хуторі є один урбанонім — вулиця Івана Франка.

У північно-західній стороні села, при в'їзді, розташований давній цвинтар.

Цікавою туристичною атракцією є підвісний міст через ріку Стрий. На березі, вище моста, зведено оглядовий майданчик з видом на меандри р. Стрий та на найвищу гору Дрогобицького району (до реформи 2020 р.) - гору Героїв Небесної Сотні.

Сусідні населені пункти:

Рибник, Новий Кропивник	Новий Кропивник	Перепростиня
Рибник	Пн	ліс
	Зх 'Локоть' Сх
	Пд
-	Довге	Довге

Див. також

Дубина

Примітки

↑ Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львівській провінції на ґміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 147.
↑ [Territoriale Gemeindeverzeichnis Kreishauptmannschaft Drohobycz. (нім.). Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 18 грудня 2016. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 66 (довідка) Territoriale Gemeindeverzeichnis Kreishauptmannschaft Drohobycz. (нім.)]
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. I. — С. 264.
↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області

Джерела

https://drohobychyna.com.ua/section/sb-istoriya/sela-drogobichchini/lokot/
Дрогобиччина: свідки епох: [енциклопедична книга-альбом]. У 2-х кн.. Кн. 1. Міста і села / Р. Пастух, П. Сов'як, І. Шимко. — Дрогобич: Коло, 2012. — У 2-х кн. Кн. 1. — 488 с.: іл.
Віра Котович. Походження назв населених пунктів Дрогобиччини (наукові версії). — Дрогобич: Посвіт, 2012. С. 45
Дані картографічного проєкту OpenStreetMap

[1] Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львівській провінції на ґміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2011.

[2] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 147.

[3] [Territoriale Gemeindeverzeichnis Kreishauptmannschaft Drohobycz. (нім.). Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 18 грудня 2016. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 66 (довідка) Territoriale Gemeindeverzeichnis Kreishauptmannschaft Drohobycz. (нім.)]

[4] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. I. — С. 264.

[5] Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]