Локота Олександр Дмитрович

український військовик

Локота Олександр Дмитрович (нар. 3 лютого 1961) — український та радянський військовик, генерал-лейтенант. Начальник головного управління оборонного та мобілізаційного планування — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України. Учасник бойових дій на сході України та миротворчих місій України під егідою ООН — UNPROFOR та IFOR.

Локота Олександр Дмитрович
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 3 лютого 1961(1961-02-03) (63 роки)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma Mater Київське вище загальновійськове командне училище
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Війни / битви
Командування
2013 — 2017 Начальник штабу ОК «Північ» (13-й АК)
2012 — 2013 Начальник управління оборонного планування командування СВ ЗСУ
2011 Т.в.о. командира 6-го АК
???? — 2012 Начальник штабу 6-го АК
1995 — 1996 Командир 240-го ОСБ
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)

Життєпис ред.

У 1982 році закінчив Київське вище загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе[1].

З жовтня 1995 року[2] обіймав посаду командира 240-го окремого спеціального батальйону, разом з яким брав участь у миротворчих місіях UNPROFOR та IFOR у Боснії та Герцеговині. Саме за часів керування Локоти у батальйоні вдалося налагодити дисципліну та організованість, яких до цього українському підрозділу дуже бракувало[3].

Тривалий час обіймав посаду начальника штабу 6-го армійського корпусу ЗС України. 20 серпня 2008 року був удостоєний звання генерал-майора[4].

У 2011 році виконував обов'язки командира 6-го армійського корпусу ЗС України[5]. У 20122013 роках обіймав посаду начальника управління оборонного планування командування Сухопутних військ ЗС України. У 2013 році був призначений начальником штабу оперативного командування «Північ».

Війна на сході України ред.

Під час війни на сході України влітку 2014 року потрапив до списку керівників Збройних сил України, що підлягали знищенню на думку представників терористичних організацій ДНР та ЛНР[6]. Слід відзначити, що Локота у цьому списку фігурував під званням генерал-лейтенанта, тоді як жодних відомостей про присвоєння йому цього звання не було і у відео-сюжетах українських ЗМІ він з'являвся з погонами генерал-майора[7].

В 2015 році призначений командувачем військ оперативного командування «Північ» (м. Чернігів). У вересні 2016 року призначений першим заступником командувача сухопутних військ Збройних Сил України.

У липні 2017 року — начальником головного управління оборонного та мобілізаційного планування — заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

До 09.11.2017 обіймав посаду командувача сил АТО.[8]

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Выпускники КВОКУ. Генерал-майоры (рос.) . Сайт КВОКУ. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
  2. Миротворча місія Збройних сил України на Балканах у складі сил ЮНПРОФОР (PDF). Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка». Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
  3. Микола Верхогляд: Хто знає, що таке справжня служба — той зрозуміє!. Сайт ГУР МО України. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
  4. Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 741/2008 «Про присвоєння військових звань»
  5. Генерал-майор Александр Локота: Каждый командир должен быть лидером в своем коллективе (рос.) . «Наш район». Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
  6. Кого хочуть знищити терористи. Списки. «Galnet». Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
  7. Нас не навчили стріляти!. «Zaxid.net». Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
  8. Силам АТО призначили нового командувача. Укрінформ (укр.). 9 листопада 2017. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  9. Указ Президента України від 27 травня 2009 року № 365/2009 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»

Посилання ред.