Ложбан (МФА[ˈloʒban], повна офіційна назва Ложбан: реалізація логлану) — це штучна мова, яка була створена в 1987 році Групою Логічної Мови та базується на логлані. Під час створення основною ціллю була повніша, вільно доступна, зручна для використання мова. ISO 639 код, що відповідає ложбану — jbo.

Ложбан
la .lojban., lo jbobau
Лого
Лого
Носії невідомо (2018)
Писемність Lojban alphabetd[1] і латинське письмо
Класифікація штучні мови, логічні мови. Мова сконструйована для перевірки гіпотези Сепіра-Ворфа
Час розходження 1987
Автор Група Логічної Мовиd
Офіційний статус
Регулює організація «Група Логічної Мови»
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2 jbo
ISO 639-3 jbo

Основні риси мови ред.

У цієї мови є багато спільних з логланом цілей та рис, а саме:

Оскільки початковою ціллю проєкту «логлан» була перевірка гіпотези Сепіра-Ворфа, активна спільнота ложбану поставила перед собою додаткові цілі:

Орфографія та фонологія ред.

Алфавіт ложбану складається з 26 літер: ' , . a b c d e f g i j k l m n o p r s t u v x y z; тобто, з латинської абетки без трьох літер h q w, але з трьома додатковими літерами. Вищевказаний порядок навмисне збігається з порядком літер в ASCII.

Великі літери також використовуються, але лише для позначення наголошеного голосного в слові, у якому наголос нестандартний (наприклад, у власних назвах). Великі літери не вважаються в абетці окремими. За вибором великими буквами пишеться наголошена голосна або весь наголошений склад; наприклад, ім'я «Жозефін» може бути написане так: DJOzefin. або djOzefin. За правилами ложбану, без написання великих літер мав бути наголошений склад 'ze'.

Літера IPA Пояснення щодо вимови
' h, θ як th у англ. thing
, . розмежувач складів
. ʔ пауза
a a, ɑ а
b b б
c ʃ, ʂ ш
d d д
e ɛ, e е
f f, ɸ ф
g g ґ
i, перед голосною j й
i, інакше i і
j ʒ, ʐ ж
k k к
l l, l̩ л (ль)
m m, m̩ м
n n, n̩,
ŋ, ŋ̩
н (нь)
o o, ɔ о
p p п
r r, ɹ р
s s с
t t т
u, перед голосною w як в у слові спів чи білоруське ў
u, інакше u у
v v, β як в у вир
x x х
y ə шва, як a в англ. about
z z з

Граматика ложбану ред.

У ложбані є три частини мови: brivla для загальних назв та дієслів, cmene для власних назв та cmavo для структурних часток: артиклів, цифр, індикаторів та інших модифікаторів такого типу. У ложбані немає прикметників чи прислівників у тому самому значенні, як їх мають індо-європейські мови. Brivla незмінні в множині, особі чи числі; числа позначаються окремим cmavo, граматично числа відсутні. Усі brivla, за винятком декількох запозичень (наприклад alga), містять щонайменше п'ять літер.

Як і належить логічній мові, ложбан має великий асортимент сполучників. Логічні сполучники бувають у різних формах, залежно від того, що вони поєднують: sumti (еквівалентні іменникам), selbri (служать дієсловами; будь-яке brivla може стати selbri), частини tanru (найближчий еквівалент української мови — словосполучення) чи частини речень.

Див. також ред.

Посилання ред.

 
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою Ложбан
uikipedi'as:ralju

  1. https://lojban.github.io/cll/3/1/