Відкрити головне меню

Лобода пізня

вид рослин
Лобода пізня
좀명아주.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
суперастериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Амарантові (Amaranthaceae)
Підродина: Chenopodioideae
Рід: Лобода (Chenopodium)
Вид: Лобода пізня
Біноміальна назва
Chenopodium ficifolium
Sm., 1800
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Chenopodium ficifolium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chenopodium ficifolium
IPNI: 164928-1
ITIS logo.svg ITIS: 501483
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 887860

Лобода пізня[1][2] (Chenopodium ficifolium) — вид рослин з родини амарантових (Amaranthaceae), поширений у більшій частині Євразії та на півночі Єгипту.

ОписРедагувати

Однорічна рослина 30–150 см заввишки. Рослина зелена. Листки глибоко-3-лопатеві, з тупими лопатями; верхні листки ланцетні, цілокраї. Листочки оцвітини з борошнистим нальотом, широко плівчасто обрамлені. Оплодень плівчастий, майже безбарвний, рідко лимонно-жовтий, спаяний з насінням. Насіння з сітчастим малюнком, радіальні борозни відсутні[2]. Квітки двостатеві, згруповані по кілька, які в свою чергу згруповані у кінцеві волоті на верхніх гілках. Насіння чорне ≈ 1 мм в діаметрі[3].

ПоширенняРедагувати

Поширений у Євразії та пн. Єгипту; натуралізований у Швеції, Данії, Польщі, Литві, Ізраїлі, Японії, Тайвані, Чилі, США, Квебеці[4][5][6].

В Україні вид зростає на затінених вологих місцях, в долинах річок, зрідка на городах і в посівах — у Карпатах рідко (Ужгород, села Доробратово, Чинадієво Закарпатської обл.); в Поліссі, західному й лівобережному Лісостепу зазвичай[2].

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Chenopodium ficifolium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 87.
  3. Flora of China. Процитовано 04.07.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 04.07.2019.  (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 04.07.2019.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 04.07.2019.  (англ.)