Відкрити головне меню

Дмитро́ Олексі́йович Ло́бов (16 лютого 1992(19920216) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.

Лобов Дмитро Олексійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Лобов Дмитро Олексійович.jpg
Загальна інформація
Народження 16 лютого 1992(1992-02-16)
Охрімівка
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (22 роки)
Новокатеринівка
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Короткий життєписРедагувати

1999 року родина Лобових переїхала до села Шелюги. Мама Людмила Юріївна — фельдшер Шелюгівської амбулаторії — виховала Дмитра та трьох сестер — Анастасію, Марію і Тетяну. 2009 року закінчив Шелюгівську ЗОШ. Пройшов строкову службу протягом 2010—2011 років у Київському окремому полку Президента України, стрілець та радіотелеграфіст. Після служби повернувся додому, допомагав у вихованні сестер, працював охоронцем на підприємстві «Агроеталон».

У квітні 2014 року мобілізований, старший кулеметник, 93-тя окрема механізована бригада.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення «зеленим коридором» на півночі села Новокатеринівка — з боку хутора Горбатенко — у БМП-2, яке виходило спільно з танками та бойовими машинами 17-ї окремої танкової бригади.

10 вересня 2014-го рештки Дмитра були виявлені пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») й привезені у Запоріжжя.

Упізнаний за тестами ДНК. Похований у селі Шелюги, Якимівський район.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 9 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» 3-го ступеня (посмертно)

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 15 січня 2016 року № 6/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати