Ло́бнор (кит. 罗布泊, пін. Luóbù Pō) — солоне безстічне озеро на заході Китаю в Кашгарській (Таримській) улоговині, на висоті 780 м; площа змінюється залежно від стоку річок Тариму, Кончедар'ї та Черчендар'ї, до 2 600 км².

Лобнор
монг. ᠯᠣᠪ ᠨᠠᠭᠤᠷ
спрощ. кит.: 罗布泊
уйг. لوپنۇر‎
спрощ. кит.: 罗布淖尔
Лобнор
Лобнор
40°10′ пн. ш. 90°35′ сх. д. / 40.167° пн. ш. 90.583° сх. д. / 40.167; 90.583Координати: 40°10′ пн. ш. 90°35′ сх. д. / 40.167° пн. ш. 90.583° сх. д. / 40.167; 90.583
Розташування
Країна  КНР
Регіон Чарклик
Прибережні країни Китай
Геологічні дані
Тип мінеральне озеро
Розміри
Площа поверхні 2 500  км²
Висота 780 м
Глибина макс. 1 м
Довжина 85 км
Вода
Басейн
Вливаються Тарим і Shule Riverd
Площа басейну 435 000 км²
Інше
Geonames 1529337
Лобнор. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Лобнор
Лобнор (Китайська Народна Республіка)
Лобнор. Карта розташування: Сіньцзян
Лобнор
Лобнор (Сіньцзян)
Мапа

CMNS: Лобнор у Вікісховищі
Супутникове зображення колишнього морського басейну Лобнора

Сучасний Лобнор є залишком історичного постльодовикового озера Тарим, яке колись мало площу в Таримському басейні 28 000 км². Воно утворилось в льодовиковий період. Льодовики в той час спускались з гір далеко вниз, танули в міжгірних улоговинах, де й утворилась велетенська водойма[1]. Зараз озеро поступово висихає. В IXX столітті площа Лобнора досягала 14 000 км², на 1928 рік він мав площу понад 100 км², з того часу берег відступив на 30-40 км на захід[2]. Місце розташування, розміри, контури і солоність води Лобнора сильно змінюються, що зумовлено головним чином змінами витрат води і міграціями русел гирлових ділянок, що живлять озеро річок Тарим і Кончедар'я.

Дві головні причини скорочення озера: розбір води з річок Таримського басейну та вирубка дерев по берегах[3].

Найбільша площа сучасного Лобнору понад 3 тис. км², довжина понад 100 км, середня глибина близько 1 м. Лобнор облямований топкими солончаками і болотами, в маловоді періоди розпадається на декілька плес або пересихає, покриваючись шаром солі. Льодостав з листопада по березень, велика частина Лобнору промерзає до дна. В окремі роки внаслідок міграції русла Тарим не досягає Лобнору, відхиляється на південь і, зливаючись з Черчендар'єю, наповнює озеро Кара-Кошун.

Ядерні випробування

ред.

В 1964 році на Лоб-Нор були проведені перші в Китаї ядерні випробування, кодове ім'я проекту «596». З 1964 року озеро використовувалось як ядерний полігон.

До 1996 року на полігоні було проведено 45 ядерних випробувань[4].

Посилання

ред.
  1. Мир озер. Книга для внеклассного чтения учащихся 8-10 классов средней школы. — М.:Просвещение, 1989
  2. Desert Intrudes upon Tarim Lake. china.org.cn. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 3 серпня 2007.
  3. Tarim River Ecological Protection Suggested. china.org.cn. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 3 серпня 2007.
  4. База ядерных испытаний Лоб-Нор (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 11 грудня 2008.

Джерела

ред.