Личани

село в Ківерцівському районі Волинської області України

Лича́ни — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 446 осіб.

село Личани
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Олицька селищна рада
Код КАТОТТГ UA07080210080014199
Основні дані
Засноване 1577
Населення 446
Площа 2,406 км²
Густота населення 185,37 осіб/км²
Поштовий індекс 45296
Телефонний код +380 3365
Географічні дані
Географічні координати 50°39′44″ пн. ш. 25°48′57″ сх. д. / 50.66222° пн. ш. 25.81583° сх. д. / 50.66222; 25.81583Координати: 50°39′44″ пн. ш. 25°48′57″ сх. д. / 50.66222° пн. ш. 25.81583° сх. д. / 50.66222; 25.81583
Середня висота
над рівнем моря
231 м
Водойми річка Путилівка
Місцева влада
Адреса ради 45263, Волинська обл., Ківерцівський р-н, смт. Олика, вул. Замкова, 17
Карта
Личани. Карта розташування: Україна
Личани
Личани
Личани. Карта розташування: Волинська область
Личани
Личани
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Село розташоване на правому березі річки Путилівки.

Історія

ред.

У 1906 році село Покощівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 34 верст, від волості 4. Дворів 68, мешканц[1] ів 450.

Як і більшість сіл Волині, Личани мають давню історію, яка пов'язана з історією Галицько-Волинського князівства, а пізніше — з Великою Литовською державою та Річчю Посполитою. Ці землі часто ставали місцем військових конфліктів, особливо під час протистоянь між поляками, литовцями та татарами. Село має свої традиції та зберігає пам'ять про старовинні події.

Після приєднання до Російської імперії в XVIII столітті, Личани, як і вся Волинь, пережили значні зміни в суспільному та економічному житті.

У радянський період село стало частиною колективної господарської системи, але зберегло свою культурну самобутність.

Після здобуття Україною незалежності в 1991 році Личани продовжують розвиватися в рамках сучасної держави.

В селі є православний храм (церква), магазин, будинок культури. Через село проходить дорога місцевого значення.

Флора

ред.

Природа Личан вирізняється типовою для Волинської області рослинністю. Це територія, багата на змішані ліси, в яких ростуть дуби, сосни, берези, ясени. У лісах часто зустрічаються кущі ліщини, бузини чорної, а також різноманітні трав'яні рослини. В околицях села є багато луків та полів, на яких вирощують зернові культури, картоплю та інші сільськогосподарські рослини.

Фауна

ред.

Фауна Личан також різноманітна і представлена типовими для волинських лісів і полів видами тварин. У лісах можна зустріти зайців, лисиць, білок, їжаків, а також різноманітних птахів, таких як лелеки, сови сірі, дятли та дрібні співочі птахи. У водоймах поблизу села можна знайти різні види риб, зокрема щуку, карася та окуня.

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 397 осіб, з яких 175 чоловіків та 222 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 447 осіб.[3]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 98,65 %
російська 1,12 %
білоруська 0,22 %

Примітки

ред.
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 5 жовтня 2019.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Література

ред.

Посилання

ред.