Лиховид Оксана Михайлівна
Окса́на Миха́йлівна Лихови́д (до шлюбу Стецик, 1944—2014) — українська композиторка, музикознавиця, педагог, заслужений діяч мистецтв України (2007).
Лиховид Оксана Михайлівна | |
---|---|
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 7 грудня 1944 |
Місце народження | Копичинці |
Дата смерті | 14 грудня 2014 (70 років) |
Місце смерті | Мукачеве |
Громадянство | ![]() ![]() |
Професії | музикантка ![]() |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського ![]() |
Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського ![]() |
Нагороди | ![]() |
Життєпис
ред.Народилася в учительській сім'ї Стециків, 1945 року батьки переїхали у Мукачево. Мати Тетяна Стецик працювала в ЗОШ № 5, батько, Михайло Стецик, працював директором спецшколи при обласній дитячій клінічній лікарні. Закінчила Мукачівську ЗОШ № 2 імені Т. Г. Шевченка, Ужгородське музичне училище.
1963 року стала лауреаткою обласного конкурсу самодіяльних композиторів в Ужгороді.
1969 року закінчила Київську консерваторію, клас О. Шреєр-Ткаченко, де згодом й лишилася працювати.
Протягом 1972—1980 років викладала на кафедрі історії української музики. В 1980—1982 роках входила до складу редакційної колегії з музичних питань міністерства культури УРСР. Протягом 1985-1986-х — наукова редакторка видавництва УРЕ, виступала з авторськими програмами на українському радіо.
У 1986—1992 роках викладала та завідувала музичною школою у якутському місті Нерюнгрі, де організувала громадсько-культурне товариство «Кобзар»; проводила «Українські вечорниці» та вела роботу з дітьми у суботніх українських школах.
Від 1992 року — викладачка імпровізації та композиції мукачівської школи мистецтв № 1 ім. Степана Мартона. В 1994—1995 роках — художня керівниця Ужгородської філармонії, викладачка музичної літератури Ужгородського музичного училища. Від 1996 року проживала у Нью-Йорку, викладала в Українському музичному інституті Америки. 2000 організувала аматорський ансамбль пісні «Українська родина», протягом 2002—2005 років — директор центру «Українська світлиця».
Розміщувала публікації в українських, російських, американських та канадських виданнях. На вірш Оксани Лиховид Олександр Білаш написав поему «Молитва до музики» для баритона з оркестром.
Серед творів:
- «Заквітчані гори» (слова Юлія Боршоша-Кум'ятського, 1993),
- «Добре тому, добре» («Щастя життя», слова Олександра Духновича, 1994, для хору без супроводу)
- «Молитва до Діви Марії» (1994, слова власні, для солістки й хору із супроводом)
- романси
- «Білі хмарини» (слова Василя Безкоровайного, 1979),
- «Нічого не було» (слова Зої Когут, 2000),
- «Колиха калина свої віти» (слова Любові Дмитришин-Часто, 2004)
- пісні на власні слова
- «Срібна земля» (1992),
- «Гілочка калини» (2001),
- «Я люблю вас, Карпати мої!» (2003),
- «Падай, падай, дощику» (2004),
- «Чорнобильська балада» (1990, для вокального тріо)
- «Пісня про Мукачеве» (1992),
- «Пісня про тебе» (1992, для вокального дуету).
2005 року записала компакт-диск «Гілочка калини».
З чоловіком В'ячеславом Лиховидом виростила доньок Христину й Мар'яну.
Джерела
ред.- Лиховид М. В. Лиховид Оксана Михайлівна [Архівовано 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Дзвінка нота бентежного серця Оксани Лиховид [Архівовано 24 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Енциклопедія української діяспори: у 7 т / гол. ред. Василь Маркусь, Дарія Маркусь; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — Київ : ІНТЕЛ, 2012. — Т. 1: Сполучені Штати Америки, кн. 2: Л—Р. — С. 33. — ISBN 0-88054-145-8.
Посилання
ред.- Лиховид Оксана Михайлівна // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 149.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |