Відкрити головне меню

Лито́вченко Марі́я Тимофі́ївна (22 червня 1927(19270622), с. Гупалівка, нині Дніпропетровська область, Україна — 25 жовтня 2014, Київ, Україна) — українська художниця декоративного мистецтва. Член Національної спілки художників України (від 1965 року), заслужений художник України (1996)[1], лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1998)[2].

Марія Тимофіївна
Литовченко
Литовченко Марія Тимофіївна.jpg
Народження 22 червня 1927(1927-06-22)
Гупалівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть 25 жовтня 2014(2014-10-25) (87 років)
  Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Навчання Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Діяльність художниця
Напрямок декоративне та монументальне мистецтво
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1998
Звання
Заслужений художник України

БіографіяРедагувати

Закінчила 1961 року Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, викладачі М. Бавструк, А. Бельчукова. Працює в жанрі художнього ткацтва та монументального мистецтва. З 1960 року бере участь у виставках.

ТвориРедагувати

У співавторстві з Іваном ЛитовченкомРедагувати

  • Оформлення станції метро «Завод Більшовик», нині «Шулявська» (1963, Київ).
  • Гобелени «Шевченко і України» (1960; музей прикладного та декоративного мистецтва, Київ), «Гуцульщина» (1961), «Верховина, світку, ти наш» (1965), «Пробудження» (1968), «Коліївщина» (1968 , музей, Запоріжжя), «Весілля» (1969, музей прикладного і декоративного мистецтва, Київ), «Пісня про козака Вуса» (1970, Палац урочистих подій, Олександрія), «Музами натхненна» (1972, Палац культури , Прип'ять), «Іван-Побиван» (1976, дитяча бібліотека, Хмельницький), «Народні месники» (1975), «Земля цвіте» (1978), «Творчість» (1982, кінолекційному зал, Чорнобильська АЕС, Прип'ять), «Дружба» (1982, кінолекційний зал в Комітеті поліграфії і книжкової торгівлі при РМ СРСР, Москва), «На землі черкаській» (1984, Черкаси, краєзнавчий музей), «Блакитна Волинь» (1987, Палац урочистих подій, Луцьк), «Прометей» (1989, Міністерство культури України), «Джерела слов'янської писемності» (1989–1990, Київ, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського), «Троїсті музики» (1990, Міністерство культури України), «Птах фенікс» (1990), «Закохані» (1990), «Музика» (1991), пісня (1991), «Тривога» (1991), «Боротьба» (1992), «Молитва» (1991), «Поет» (1992), «Вир» (1993), «Двоє» (1993), «Дума про Україну» (1995), «Реквієм» (1996).
  • Мозаїчні панно на житлових будинках на проспекті Перемоги в Києві (1960-70-е, в співавторстві з І. Литовченко та В. Прядкою).

Сім'яРедагувати

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 14 грудня 1996 року № 1224/96 96 «Про присвоєння почесним звань України»
  2. Указ Президента України від 6 березня 1998 року № 170/98 «Про присудження Державний премій України імені Тараса Шевченка 1998 року».

ДжерелаРедагувати