Литовеж

село в Іваничівському районі Волинської області (Україна)

Лито́веж (раніше Літовеж,[1] Литовиж) — село в Україні, у Володимирському районі Волинської області. Населення становить 1355 осіб. Центр Литовезької сільської громади.

село Литовеж
Герб Прапор
Введенська церква,побудована у 1791 р.
Введенська церква,побудована у 1791 р.
Введенська церква,побудована у 1791 р.
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Тер. громада Литовезька сільська громада
Код КАТОТТГ UA07020090010094309
Облікова картка село Литовеж 
Основні дані
Засноване XV століття
Населення 1507
Площа 4 267 км²
Густота населення 353,2 осіб/км²
Поштовий індекс 45325
Телефонний код +380 3372
Географічні дані
Географічні координати 50°39′5″ пн. ш. 24°11′17″ сх. д. / 50.65139° пн. ш. 24.18806° сх. д. / 50.65139; 24.18806
Середня висота
над рівнем моря
187 м
Водойми річки: Безіменна, Західний Буг
Місцева влада
Адреса ради 45325, Волинська обл., Іваничівський р-н, с.Литовеж
Сільський голова Касянчук Олена Леонідівна
Карта
Литовеж. Карта розташування: Україна
Литовеж
Литовеж
Литовеж. Карта розташування: Волинська область
Литовеж
Литовеж
Мапа
Мапа

CMNS: Литовеж у Вікісховищі

Географія

ред.

Селом протікає річка Берізка, права притока Західного Бугу.

Історія

ред.

У XIV ст. литовські князі вибудували замок з потужними земляними укріпленнями і сторожовими вежами. Перші згадки про Литовеж в історичних документах належать до XV ст. У 1501 році надане Магдебурзьке право підтвердив польський король Сигізмунд I.

У 1906 році село Грибовицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 27 верст, від волості 7. Дворів 285, мешканців 1710[2].

Біля села знаходиться поселення двошарове: доба енеоліту(4-3 тисячоліттям до н. е)та раннього заліза(кін 2 тис. -поч. 1 тис. до н.е)[3]

Після ліквідації Іваничівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимир-Волинського району[4].

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1607 осіб, з яких 724 чоловіки та 883 жінки.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1506 осіб.[6]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,00 %
російська 0,66 %
білоруська 0,27 %

Відомі люди

ред.

Уродженцем села є Якобчук Володимир Вікторович (1987—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Церква

ред.

Дивом вцілілий у Першу світову війну образ Богородиці, який знаходиться у Свято-Введенській церкві і досі проявляє свою чудодійну силу[джерело?].

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. — Т. 2. — С. 25
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 вересня 2019.
  3. Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 27 вересня 2019.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Література

ред.

Посилання

ред.