Литовеж

село в Іваничівському районі Волинської області (Україна)

Лито́веж (раніше Літовеж,[1] Литовиж) — село в Україні, в Іваничівському районі Волинської області. Населення становить 1355 осіб.

село Литовеж
Lytovezh gerb.png Lytovezh prapor.png
Герб Прапор
Введенська церква,побудована у 1791 р.
Введенська церква,побудована у 1791 р.
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Іваничівський
Рада/громада Литовезька сільська громада
Код КОАТУУ 0721182401
Облікова картка село Литовеж 
Основні дані
Засноване XV століття
Населення 1507
Площа 4,267 км²
Густота населення 353,2 осіб/км²
Поштовий індекс 45325
Телефонний код +380 3372
Географічні дані
Географічні координати 50°39′05″ пн. ш. 24°11′17″ сх. д. / 50.65139° пн. ш. 24.18806° сх. д. / 50.65139; 24.18806Координати: 50°39′05″ пн. ш. 24°11′17″ сх. д. / 50.65139° пн. ш. 24.18806° сх. д. / 50.65139; 24.18806
Середня висота
над рівнем моря
187 м
Водойми річки: Безіменна, Західний Буг
Місцева влада
Адреса ради 45325, Волинська обл., Іваничівський р-н, с.Литовеж , тел. 95-7-31
Сільський голова Іванчук Іван Іванович
Карта
Литовеж. Карта розташування: Україна
Литовеж
Литовеж
Литовеж. Карта розташування: Волинська область
Литовеж
Литовеж
Мапа

CMNS: Литовеж у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Селом протікає річка Безіменна, права притока Західного Бугу.

ІсторіяРедагувати

У XIV ст. литовські князі вибудували замок з потужними земляними укріпленнями і сторожовими вежами. Перші згадки про Литовеж в історичних документах належать до XV ст. У 1501 році надане Магдебурзьке право підтвердив польський король Сигізмунд I.

У 1906 році село Грибовицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 27 верст, від волості 7. Дворів 285, мешканців 1710[2].

Біля села знаходиться поселення двошарове: доба енеоліту(4-3 тисячоліттям до н. е)та раннього заліза(кін 2 тис. -поч. 1 тис. до н.е)[3]

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1607 осіб, з яких 724 чоловіки та 883 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1506 осіб.[5]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,00 %
російська 0,66 %
білоруська 0,27 %

ПерсоналіїРедагувати

Уродженцем села є Якобчук Володимир Вікторович (1987—2014) — молодший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

ЦеркваРедагувати

Дивом вцілілий у Першу світову війну образ Богородиці, який знаходиться у Свято-Введенській церкві і досі проявляє свою чудодійну силу[джерело?].

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. — Т. 2. — С. 25
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 2019-09-27. 
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати