Лисов Ігор Володимирович
І́гор Володи́мирович Лисо́в (нар. 14 липня 1958, м. Хмельницький) — український політик, народний депутат VI і VII скликань, заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики. Член Партії регіонів з 2007 до 2012 року. Президент будівельної компанії «Ліко-Холдінг»[1], засновник та президент Благодійного фонду «Рідне місто моє». Президент Федерації України зі стрибків у воду і Федерації синхронного плавання України. Голова парафіяльної ради собору Преображенського собору.[2] Кандидат економічних наук, доктор наук з державного управління[3]. Віцепрезидент Конфедерації будівельників України, віцепрезидент Національного олімпійського комітету України[4].
Лисов Ігор Володимирович | |||||
Народження: |
14 липня 1958 (66 років) Хмельницький | ||||
---|---|---|---|---|---|
Країна: |
СРСР Україна | ||||
Освіта: | Київський національний університет будівництва і архітектури | ||||
Партія: | Партія регіонів | ||||
Діти: | Руслан, Єлизавета та Стефанія | ||||
Нагороди: |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
5-го скликання | |||
Партія регіонів | 26 березня 2006 | — | 2 квітня 2007 |
Народний депутат України | |||
6-го скликання | |||
Партія Регіонів | 30 березня 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Біографія
ред.Ігор Володимирович Лисов народився 14 липня 1958 року Хмельницькому. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Теплогазопостачання і вентиляція», кваліфікація інженер-будівельник.
1980—1985 роки — майстер, виконроб БМУ «Київміськсантехмонтаж».
1985—1989 роки — інструктор Московського райкому КПУ м. Києва.
1989—1996 роки — заступник голови, 1-й заступник голови Московської райдержадміністрації м. Києва.
1996—2003 роки — голова ради холдингової компанії «Ліко-Холдінг».
2002—2006 роки — депутат Київської міської ради.
2003—2006 роки — заступник голови Київської міськдержадміністрації — начальник Головного управління комунальної власності м. Києва.
2006—2007 роки — народний депутат Верховної Ради України 5-го скликання (від Партії регіонів, № 97 у списку). Голова підкомітету з питань природокористування Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
2007—2012 роки — народний депутат Верховної Ради України 6-го скликання (від Партії регіонів, № 156 у списку). Член Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики. Член Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.
З 2011 року — віцепрезидент Конфедерації будівельників України.
У 2012 році Ігор Лисов здобув ступінь доктора наук з державного управління, автор багатьох наукових робіт та інноваційних розробок.
У 2012 році балотувався у Верховну Раду 7-го скликання за мажоритарним округом 211 у Києві. Під час виборчої кампанії на окрузі зазнав критики з боку активістів політичної партії Демократичний альянс за проведення агітаційних концертів, роздачі соціальних карток від імені благодійного фонду виборцям із знижками у партнерські торговельні мережі, а також перешкоджанню приватної охорони Лисова під час пікету активістами відкриття станції метро «Іподром». [5][6][7][8]
Нагороджений орденом «За заслуги» І (2019), II (2011) та III ступенів (2003). Має почесне звання «Заслужений будівельник України».
21 червня 2019 року взяв участь у Всеукраїнському церковно-громадському форумі Єдності Українського Православ’я[9].
11 жовтня 2020 року предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній з нагоди 10-ліття освячення ставропігійного Спасо-Преображенського собору на столичних Теремках вручив Ігорю Лисову церковну нагороду «Орден святителя Миколая Чудотворця». Голова Парафіяльної ради собору Ігор Лисов від імені громади висловив вдячність митрополиту Епіфанію за візит та духовну опіку й подарував панагію зі зображенням святителя Епіфанія Кіпрського[2].
Внесок
ред.Президент Федерації України зі стрибків у воду (з 1999 р.) Член Національного олімпійського комітету України (з 1999 р.). Член виконавчого комітету НОК України (з 2014 р.), одночасно президент двох Федерацій: зі стрибків у воду та з синхронного плавання[4].
У вересні 2013 року генеральним спонсором Федерації України зі стрибків у воду — компанією «Ліко-Холдінг» — збудовано спортивний комплекс «Ліко», на базі якого розміщується єдиний в Україні Державний центр олімпійської підготовки зі стрибків у воду, база національної збірної команди зі стрибків у воду та дитячо-юнацька спортивна школа «Тріумф». У цьому басейні проведено Чемпіонат Європи зі стрибків у воду 2017.[10]
З 2001 року — засновник і президент Благодійного фонду «Рідне місто моє».
Скандали
ред.21 липня 2015 року у ЗМІ було повідомлено, що генеральна прокуратура отримала доступ до документів компанії Ліко-Холдинг, одним із співвласників якої є Ігор Лисов, в рамках розслідування про заволодіння топ-менеджментом забудовника інвестиціями громадян у будівництво житлових будинків в сумі понад 250 млн грн. Проте згодом, за всі роки діяльності кожен з інвесторів отримав свої власні квартири згідно з договором (понад 30000 мешканців)[12].
Об'єкти компанії «Ліко-Холдинг»
ред.ЖК «Ліко-Град»
ЖК «Венеція»
ЖК «Liko-Grad Perfect Town»
Багатопрофільна клініка «TOP Clinic DENIS»
Театр «Особистості»
Дитячі садки «Ліко-Світ»
Технологічний ліцей «Ліко»
Центр спорту «Ліко»
Спасо-Преображенський собор
Favor Park Hotel
Favor Sport Hotel
Ресторан «Djotto»
Ресторан «SHEF»
Ресторан «Eshak»
Ресторан «Brugge»
Ресторан «O`Zero»
Нагороди
ред.- Нагороджений орденом «За заслуги» І (2019), II (2011) та III ступенів (2003).
- Має почесне звання «Заслужений будівельник України».
- Церковна нагорода «Орден святителя Миколая Чудотворця».
Сім’я
ред.Має трьох дітей: сина Руслана та двох доньок – Єлизавету та Стефанію[13].
Примітки
ред.- ↑ Адміністрація компанії [Архівовано 14 січня 2013 у Wayback Machine.] — Ліко-Холдінг
- ↑ а б Блаженнійший Митрополит Епіфаній звершив Божественну літургію у Спасо-Преображенському соборі з нагоди 10-ліття його освячення. PCU (укр.). 11 жовтня 2020. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
- ↑ Кар`єрний шлях Ігора Лисова – президента компанії «Ліко-Холдінг». ЛІКО ХОЛДІНГ (укр.). Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
- ↑ а б Федерація України зі стрибків у воду. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 16 вересня 2017.
- ↑ Люди «регіонала» напали на киян і відбирали камеру у журналіста. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 22 січня 2013.
- ↑ На відкритті нової станції метро у Києві влада вкотре продемонструвала свою «відкритість» [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Вставай і дій!
- ↑ Невідомі побили киян, що хотіли пожалітись Азарову на проблеми із ЖКП [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] — 5 канал
- ↑ ТВІ про братків Лисова [Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine.] — ТВі (відео)
- ↑ В Києві відбувся Всеукраїнський церковно-громадський форум Єдності Українського Православ'я. PCU (укр.). 21 червня 2019. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Центр Спорту «ЛІКО» // Чемпіонат Європи зі стрибків у воду 2017. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
- ↑ Блаженніший Митрополит Володимир привітав ктитора собору Ігоря Лисова з днем народження. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ Строительную компанию экс-регионала поймали на завладении 250 млн грн вкладчиков // [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.]«Новое Время». 29.07.2015 (рос.)
- ↑ Ігор Володимирович Лисов: досьє, компромат, біографія. znaj.ua (укр.). 29 липня 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
Посилання
ред.- Лисов Ігор Володимирович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
- Лисов Ігор Володимирович [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] — РБК Україна