Лисковський замок (біл. Лыскаўскі замак) — колишній королівський замок XV–XVIII століть біля села Лискова Пружанського району Брестської області. Руїни замку — пам'ятник оборонної архітектури, охороняється державою.

Лисковський замок
біл. Лыскаўскі замак
Західний вал замку
Західний вал замку
Західний вал замку
52°51′31″ пн. ш. 24°38′20″ сх. д. / 52.8587639° пн. ш. 24.6389889° сх. д. / 52.8587639; 24.6389889Координати: 52°51′31″ пн. ш. 24°38′20″ сх. д. / 52.8587639° пн. ш. 24.6389889° сх. д. / 52.8587639; 24.6389889
Країна Білорусь
Село Лискова
Тип замок
Тип будівлі замок
Стан рештки валів

Лисковський замок. Карта розташування: Білорусь
Лисковський замок
Лисковський замок
Лисковський замок (Білорусь)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

За програмою «Замки Білорусі» заплановано впорядкування замку та прилеглої території, на цю мету виділено 15 мільйонів рублів.[1]

Опис ред.

Замок розташований за пів кілометра від урочища Городище, біля дороги на Масевичі. До наших днів збереглися тільки рештки укріплення.

Замок розташований на правому березі річки Мухи (Щиби). Замок квадратний у плані, розміром 68×68 м. По периметру розміщено насипні вали. Західний вал, що зберігся порівняно добре до сьогодні, має ширину 10 м, на вершині — плац шириною близько 2 м. Посередині плацу знаходиться прохід до замку. Зберігся також і південний вал та фрагменти східного. На кутах замку стояли вежі-«круглики» діаметром 8 м (не збереглися).

Навколо замку проходив рів, за яким було зведено наступний вал висотою 1-1,5 м і шириною до 4 м (зберігся зі західного та південного боків). На відстані 90 метрів від замку розмішувався третій дугоподібний вал та рів, що оточували замок з півночі, заходу та півдня. Всередині валу був проїзд, біля якого знаходилось підвищення для вежі. На сході фортеця була оточена заболоченими берегами річки.

Одним з перших хто досліджував замок у XIX столітті був відомий російський археолог Ф. В. Покровський, в 1970-х М. А. Ткачов. Під час розкопок було виявлено культурний пласт товщиною 40 см, у якому знайшли дрібні фрагменти полинової кафлі, кераміку XV–XVII століть, шматки борозняної цегли з глиновою та вапняною обмазкою, інші предмети. Матеріали розкопок знаходяться в інституті історії АН Білорусі.

Історія ред.

 
Туристичний знак дуже легко проминути, ідучи автомобілем

У XVI столітті Лискова належала до княжих володінь та входила у Вовковиський повіт Новоградського воєводства. Вважають, що замок в той час міг належати великій княгині литовській і королеві польській Боні Сфорці.[2]

Замок майже повністю був зруйнований під час Північної війни 1700–1721 років. У XIX столітті фольклорист М. Федоровський записав місцеву легенду, за якою замком володіла пані Беня (Бона). Під час війни між поляками та росіянами палац був зруйнований, а Беня, ледве врятувавшись, прокляла тих, хто воював, і місце, на якому стояв палац, що приніс їй горе. З тої пори, за твердженнями місцевих жителів, ночами на валах палацу було чути крики та плач, а часом і вогонь, який згасав з наближенням людини.

У 1706 році біля замку велися бойові дії, про які також збереглися місцеві перекази, записані Михайлом Федоровським. Після бою, коли місцеві жителі ховали загиблих, двоє з них помітили на трупі одного з жовнірів дорогий перстень і хотіли взяти його. Не зумівши зняти перстень з руки, вони просто відрізали палець. Довгий час після цього у село приходив привид безпалого війна та тривожив людей, доки ті не поклали кістки його пальця у могилу.

За деякими джерелами, саме у Лисковському замку був створений видатна пам'ятка літописання «Хроніка Бихавця».

Література ред.

  • Археалогія і нумізматыка Беларусі: Энцыклапедыя. Мн.: БелЭн, 1993. — 702 с.: іл. ISBN 5-85700-077-7.
  • Архітэктура Беларусі: Энцыклапедычны даведнік. — Мінск: Беларус. энцыкл., 1993.— 620 с.: іл. ISBN 5-85700-078-5.
  • Несцярчук Л. М. Замкі, палацы, паркі Берасцейшчыны Х—ХХ стагоддзяў (гісторыя, стан, перспектывы). — Мн.: БелТА, 2002. — 336 с.
  • М. А. Ткачёв. 1598. Остатки королевского замка // Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Брестская область / Редкол.: С. В. Марцелев (гл. ред.) и др.. — Мн.: БелСЭ, 1990. — 424 с. — 25 000 ас. — ISBN 5-85700-017-3
  • Терехова В. Кто мы и откуда? // Заря. — 26 марта 1998.
  • Терехова В. Сказание об исчезнувшем замке // Беларуская думка. — 1998. — № 11. — С. 76—78.
  • Ткачоў, М. А. Абарончыя збудаванні заходніх зямель Беларусі XIII—XVIII стст. / Рэд. П. А. Раппапорт. Інстытут гісторыі АН БССР. — Мн.: Навука і тэхніка, 1978. — 144 с. — 1050 ас.
  • Трусаў, А. А. Старонкі мураванай кнігі: манументальная архітэктура эпохі феадалізму і капіталізму. — Мн.: Навука і тэхніка, 1990. — 191 с. — ISBN 5-343-00601-9
  • Трусаў, А. А. Памятники монументального зодчества Белоруссии XI–XVII вв.: архитектурно-археологический анализ. — Мн.: Навука і тэхніка, 1988. — 160 с. — ISBN 5-343-00312-5
  • Туристская энциклопедия Беларуси / редкол. Г. П. Пашков [и др.]; под общ. ред. И. И. Пирожника. — Мн., 2007.— 648 с. ISBN 978-985-11-0384-9.
  • Церахава В. Знікшы замак каралеўскі // Раённыя будні. — 17 студзеня 1996.
  • Церахава В. Лыскава: праз шэсць стагоддзяў // Раённыя будні. — 20 студзеня — 14 красавіка 1998.

Примітки ред.

  1. [1][недоступне посилання] Юрий Рубашевский, Антонина Хокимова, Николай Синкевич, Елена Жук Где не ступала нога туриста?
  2. [2] [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.] Валы былога каралеўскага замка

Зовнішні посилання ред.