Відкрити головне меню

Липня́жка — село в Україні, в Добровеличківському районі Кіровоградської області. Населення на 2001 рік становить 4395 осіб. Орган місцевого самоврядування — Липнязька сільська рада.

село Липняжка
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Добровеличківський район
Рада/громада Липнязька сільська рада
Код КОАТУУ 3521782701
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 4395 (2001 рік)
Площа 4,77 км²
Густота населення 921,38 осіб/км²
Поштовий індекс 27015
Телефонний код +380 5253
Географічні дані
Географічні координати 48°26′50″ пн. ш. 31°04′40″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
140 м[1]
Водойми р. Сухий Ташлик
Місцева влада
Адреса ради с. Липняжка, вул. Волосика, 21
Карта
Липняжка. Карта розташування: Україна
Липняжка
Липняжка
Липняжка. Карта розташування: Кіровоградська область
Липняжка
Липняжка

Зміст

ГеографіяРедагувати

У селі річка Добра впадає і Сухий Ташлик.

Назва та мікротопонімиРедагувати

Назва села походить від назви урочища, яке Запорожці називали «Липняги». Це балка, яка тягнеться від нинішнього с. Володимирівки і доходить до р. Сухий Ташлик. В ті часи вона була густо заросла липами і саме тому це місце козаками Буго-Гардівської паланки називалося урочище «Липняги».

Село Липняжка історично багатонаціональне, про це свідчать назви частин села: «бендерщина» — поселенці з міста Бендери, «лубенщина» — поселенці з Лубен, литовщина — поселенці з Литви, «волощина» — поселенці волохи з Молдови.

Історичні відомостіРедагувати

Липняжка заснована 1595 року на землях Запорізької Січі, вихідцями із «шляхетських» сіл, які знаходилися в околицях міста Чернігова. Липняжка була козацьким зимівником, про що свідчать різні знахідки тих часів.

Через село Липняжка у травні 1648 року на Умань рухались війська Богдана Хмельницького після переможного бою з поляками під Жовтими Водами.

Разом із заснуванням у 1754 році міста Єлисаветград на території Липняжки були створені військові поселення.

У 175459 й 176164 роках під назвою Красна входило до складу Новослобідського козацького полку.

В період масового заселення села (кінець 18 століття) козацькі традиції липняжчан продовжили і збагатили переселенці: росіяни, молдовани, болгари, білоруси та інші. До традиційних ремесел у Липняжці відносяться: ткацтво, вишивання, різьба по дереву, малярство. Роботи майстрів та майстринь народної творчості славилися не тільки в Україні, а і за її межами.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Липнязької волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкала 3451 особа, налічувалось 664 дворових господарства, існували православна церква, винний склад та земська школа в якій навчалося 177 учнів (168 хлопчиків та 9 дівчаток). В 1901 році в селі була відкрита так звана міністерська двокласна школа в якій навчалося більше 300 дітей.[2][3]. За 7 верст розташовувався сукновал.

2627 січня 1920 року у Липняжці під час Зимового походу зупинявся на ночівлю Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР [4].

Не раз в часи української революції 1917—1921 років побував у селі і головний український анархіст Нестор Махно. В 1922 році село було остаточно окуповано радянською владою. Було створено 11 колгоспів.

У роки Другої світової війни на фронт в радянські війська з Липняжки було мобілізовано понад 800 чоловік, з яких 302 не повернулися живими, 143 були нагороджені бойовими орденами й медалями.[5] За іншими даними було мобілізовано 1500 чоловік, а безповоротні втрати склали 700 осіб.[6]

В 1972 році по балці р. Сухий Ташлик проводилися археологічні дослідження. За півтора кілометра на захід від Липняжки, на високому правому березі р. Сухий Ташлик виявлено два поселення Трипільської культури, які датуються першим і другим тисячоліттями до н. е. А на відстані 3,5 км археологами було знайдено поселення часів Черняхівської культури, яке датується 4 — 6 ст. н. е.

На 1972 рік у середній і двох початкових школах навчаються 462 дітей, працюють 37 вчителів. 6 будинок культури на 600 місць, три бібліотеки з фондом 18 тис. книг, медична амбулаторія, 2 дитячі садки, побутова майстерня, 11 магазинів.

В 1974 році в Липняжці почалося будівництво Добровеличківського цукрового заводу, яке було завершене в 1986 році. Проектна потужність заводу передбачала обсяги переробки в 6 тис. тон цукру, хоча за фактом щодобові обсяги не перевищували 3 тис. тон. Для робітників заводу було збудоване багатоповерхове житло на 920 квартир та школа, а також: магазин, столова, фельдшерський пункт, пожежне депо, дитячий садок на 12 груп та клуб.[7] В заводському містечку села Липняжка проживало до 3000 осіб, це були переважно молоді сім'ї віком від 18 до 26 років направлені сюди на роботу з різних куточків СРСР.[8]

Завод займав третє місце за обсягами виробництва цукру у всьому СРСР.[9]

В 1992 році, коли керівництво України на все відпустило ціни, а на цукор регулювали, подорожчало паливо, в тому числі мазут. Собівартість буряка зросла, а ціни на цукор держава як і раніше вперто не хотіла відпускати. Так мешканці Липняжки протягнули недовго і поступово ставали боржниками перед господарствами за буряк. Борги росли, підприємство поступово зупинялося, і в грудні 1997 року цукрозавод став нездатним опалювати житлові будинки. У 2000 році було подано документи на визнання підприємства банкрутом.

2004 року завод повністю припинив виробництво, та був поступово знесений до 2014 року.[10] Навколишня багатоповерхова забудова через брак робітничих місць та відсутність опалення перейшла у критичний стан, мешканці будинків поступово виїхали, на 2018 рік житловими з 920 квартир залишаються 59 де проживає до 100 осіб.[11][12][13]

Динаміка населенняРедагувати

Рік 1886 1972 2001
Населення (осіб) 3451 3175 4395

ОсобистостіРедагувати

В селі народилися:

ПриміткиРедагувати

  1. Погода в селі Липняжка
  2. Історія села Липняжка
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
  5. Історія міст і сіл: Липняжка, Добровеличківський район, Кіровоградська область
  6. Липнязька сільська рада
  7. Путешествия забытыми местами... или Пикник у обочины.
  8. "Квартири на день народження дарують" – Людмила Груба
  9. Кто воскресит умирающий поселок?
  10. Добровеличковский сахарный завод
  11. Цукровий завод-примара
  12. Бедняжки из Липняжки. Как умирает украинский городок
  13. У селищі Цукроварів пустують майже 800 квартир