Липківський Олександр Васильович
Олекса́ндр Васи́льович Липкі́вський (нар. 20 серпня 1903 — пом. 1985, Київ) — український театральний діяч (актор, художник, сценограф, режисер, адміністратор). Відомий за роботою в курбасівському театрі «Кийдрамте» і Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка.
| Липківський Олександр Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Лесь Липківський | ||||
| Інші імена | Лесь Лов-Липківський | |||
| Народився | 20 серпня 1903 | |||
| Помер |
1985 Київ | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | театральний діяч (режисер, актор, художник, сценограф, адміністратор) | |||
| Дружина | Катерина Осмяловська | |||
| Діти | син Костянтин, професор | |||
| Батьки | Василь Липківський, Параскева Олександрівна Липківська (Пясецька) | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Народився в родині священика Василя Липківського 20 серпня 1903 року, хоча за документами приписав собі зайвих 3 роки — 1900 рік народження.
В сімнадцятирічному віці Лесь Липківський уже займався в акторській студії при Молодому театрі Леся Курбаса.
1920—1921 — актор курбасівського театру «Кийдрамте».
З 1921 року — актор Першого Державного театру імені Тараса Шевченка. В тому ж році познайомився з актрисою Катериною Осмяловською, з якою обвінчався 23 листопада 1923 року в Пирятині, де вони були на гастролях.[1] Їх кохання виявилось щасливим і прожили вони разом 62 роки, аж до його смерті. Їхній син Костянтин, професор, доктор технічних наук присвятив батькам один з розділів книги «Тіні незабутих предків».
1925 року разом з дружиною перейшов на роботу в Донбаську філію театру ім. І. Франка, а з початку 1926 молоде подружжя вступає до трупи Одеського державного драматичного театру.
З 1930 за підтримки Гната Юри разом з дружиною стають акторами Київського українського драматичного театру ім. І. Франка. Як актор грав здебільшого невеликі ролі. Згодом працював режисером і завідувачем трупи театру. Керував різними самодіяльними гуртками та студіями. Написав книжку «Самодіяльний театр. Обладнання сцени та оформлення вистави», упорядкував порадники «Техніка гриму» й «Театральна бутафорія». Займався сценографією та костюмами — переважно для самодіяльності. Після війни активно співробітничав з театральним музеєм, для якого виготовив макети декорацій для різних вистав, макети театральних залів.
До 1972 року працював у театрі ім. І. Франка завідувачем режисерського управління.
Пішов з життя 1985 року. Похований на Байковому кладовищі.
Родинні зв'язки ред.
Син Василя Костянтиновича Липківського, брат художника Івана Липківського, чоловік народної артистки Катерини Осмяловської, батько професора Костянтина Олександровича Липківського, дядько театрознавця Юрія Миколайовича Бобошка.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Липківський К. О. Тіні незабутих предків. — Київ. — 2003. — 224 с. ISBN 966-530-155-1.
- Митрополит Василь Липківський. Життя та діяння. Родина [Архівовано 19 квітня 2017 у Wayback Machine.](фото)
- Осмяловська К. О. [Архівовано 19 березня 2017 у Wayback Machine.]histpol.pl.ua