Лизогуб Іван Кіндратович

Іван Кіндратович Лизогу́б-Кобизевич (бл. 1631 — 1662) — військовий і політичний діяч часів Руїни.

Іван Лизогуб
Народився бл. 1631
Гельмязів
Помер 1662
·страта
Громадянство
(підданство)
Московське царство
Національність українець
Знання мов російська
Військове звання полковник уманський
Термін 1661—1662 роки
Попередник Михайло Ханенко
Наступник Михайло Ханенко
Конфесія православний
Рід Лизогуби
Батько Кіндрат Іванович Лизогуб
Діти 1 донька
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив з козацького роду Лизогубів та київського міщанського роду Кобизевичів. Народився у містечку Гельмязів, у родині Кіндрата Лизогуба, сотника Гельмязівської сотні. Точна дата невідома. У 1649 році записаний як козак Рощенкової сотні Канівського полку. Брав участь у військових діях у період Хмельниччини та за часів гетьманування Івана Виговського, виявивши військові здібності та звитягу.

1658 року стає канівським полковим сотником. Того ж року брав участь у посольстві до Московського царства. Навесні 1659 року був призначений канівським полковником. У цьому році він разом з миргородським полковником Григорієм Лісницький був посланий від війська до Білої Церкви, де перебував Іван Виговський, з вимогою відмови від гетьманства. Разом з коронним обозним Анджеєм Потоцьким Лизогубові вдалося умовити Виговського, і він передав Лизогубу і лісницькому гетьманські клейноди. Невдовзі новим гетьманом обирається Юрій Хмельницький (через неписьменність Івана Лизогуба за нього підписався полковий писар).

У 1661 році призначається уманським полковником. Водночас 20 червня цього року отримав від короля Яна II Казимира грамоту, якою був «нобілітований» з прізвищем Кобизевич і гербом «Польська погоня». На початку 1662 року Лизогуб знову отримує уряд Канівського полковника. Брав участь в складі військ Юрія Хмельницького у битви під Каневом в 1662 році проти московського війська воєводи Григорія Ромодановського і наказного гетьмана Якима Сомка. У вересні 1662 року потрапив у полон до Сомка, на бік якого невдовзі перейшов. Бився під Переяславом проти Хмельницького, але потрапив у полон. Григорій Ромадановський порадив Івану Лизогубу поїхати з представниками канівчан, корсунців і черкащан до Юрія Хмельницького в Чигирин умовити його перейти на бік московського царя. Останній же Лизогуба наказав схопити як зрадника і розстріляти. Герб Івана Лизогуба перейняв його брат Яків.

РодинаРедагувати

  • Пелагея (д/н — бл. 1698), дружина Гната Гладкого-Козаченка, леплявського сотника

ДжерелаРедагувати

  • Модзалевский В. Л. Лизогуб, Иван Кондратьевич // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  • Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с