Лещинський Михайло Якович

Михайло Якович Лещинський (23 серпня 1872 — 5 жовтня 1927[1]) — харківський фотограф початку ХХ століття, засновник фотоательє «Русская Светопись» (після 1917 р. «Красная Светопись»).

Лещинський Михайло Якович
Народився 23 серпня 1872(1872-08-23)
Грайворон, Курська губернія, Російська імперія
Помер 5 жовтня 1927(1927-10-05) (55 років)
Харків, Українська СРР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність фотограф

Життєпис ред.

Народився в сім'ї відставного миколаївського солдата-кантоніста, Лейба Йосиповича Лещинського, в місті Грайворон Курської Губернії 23 серпня 1872 р. (за іншими даними, 20 серпня 1867 р.). У 1885 р., після смерті батька, родина переїхала до Єлисаветграду, а потім у 1888 р. у Харків.

Працював учнем у студії в Лозовій Павлоградського повіту Катеринославської губернії.

У 1895 році проходив військову службу.

У 1897 році відкрив у Харкові власне фотоательє «Русская Светопись». Він відкрив перше в Російській Імперії фотографічне ательє для зйомки при електричному освітленні[2].

Був учасником і призером багатьох фотографічних виставок і конкурсів. У 1903 році він був удостоєний золотої медалі та грошової премії на Міжнародній виставці в Лондоні та на Міжнародній виставці в Римі, а також медалі на Вітебській фотовиставці й Міжнародній виставці в Москві[3].

В 1904 році вступив до Мюнхенської фотографічної школи. Регулярно відвідував країни Західної Європи з метою вдосконалення своєї фотографічної майстерності.

20 жовтня — 1 листопада 1909 року був у складі журі фотовиставки Харківського відділення Імператорського Російського Технічного Товариства[ru][4].

Його фотоательє переїхало на Сумську будинок 11 і називалося «Русская Светопись».

Фотограф знімав представників народу в національних костюмах[5].

Особливим напрямком було фотографування модників і модниць[6].

Був нагороджений Найвищою нагородою — срібною медаллю «За старанність»[7].

Його фотографії публікує журнал фірми «Кодак» «Профессионал — фотограф» і «Театр и искусство[ru]» № 2.

Під час революції 1917 року та Громадянської війни він продовжив працювати в Харкові. Лещинський був автором відомих фотолистівок зі сценами з вистав «Дядя Ваня» і «Вишневий сад», випущених влітку 1919 року під час гастролей трупи акторів Московського Художнього театру в Харкові.

На початку 1920 років він організовує фотоательє «Красная Светопись» в самому центрі Харкова на площі Тевельова.

У роки Непу багато знімав види Харкова. Деякі з цих знімків публікувалися в харківському журналі «Всесвіт» і в новому московському журналі «Огонёк».

5 жовтня 1927 року помер у Харкові[8].

Примітки ред.

  1. Некролог. Фотограф М. Я. Лещинский. Журнал «Фотограф», М:, 1928 г., № 3-4, стр. 127.
  2. Газета «Харьковские Губернские ведомости» от 17 октября 1902 г.
  3. Газета «Харьковские Губернские ведомости» от 24 марта 1903 г.
  4. Журнал «Фотографические новости» 1912 г. № 4, Стр. 70
  5. Ольга Хорошилова. Костюм и мода Российской империи. Эпоха Александра II и Александра III. — Этерна, 2015. — С. 174.
  6. А. Васильев. Русская мода: 150 лет в фотографиях. — С. 182. — ISBN 978-5-387-00513-8.
  7. Газета «Харьковские Губернские ведомости» от 30 мая 1910 г.
  8. Некролог. Фотограф М. Я. Лещинский. Журнал «Фотограф», М:, 1928 г., № 3-4, стр. 127

Посилання ред.