Лео Фендер

американський винахідник і засновник компанії Fender Electric Instrument Manufacturing Company

Кла́ренс Леоні́дас Ле́о Фе́ндер (англ. Clarence Leonidas "Leo" Fender; 10 серпня 1909 , Анагайм, Каліфорнія, США — 21 березня 1991, Фуллертон, Каліфорнія, США) — американський винахідник і засновник компанії Компанія з виробництва електроінструментів Фендера (Fender Electric Instrument Manufacturing Company), тепер відома як Корпорація музичних інструментів Фендера (Fender Musical Instruments Corporation), згодом заснував MusicMan і G&L Musical Instruments. Гітари, бас-гітари і підсилювачі його конструкції з 1950-их років широко застосовуються у популярній музиці. У 1992 Лео Фендер став членом Зали слави рок-н ролу[4] — єдиний представник, який не вмів грати на музичних інструментах, а зробив собі ім'я на їх конструюванні і виробництві[5].

Лео Фендер
англ. Leo Fender
Leo Fender.jpg
Народився 10 серпня 1909(1909-08-10)[1][2][…]
Анагайм, Орандж, Каліфорнія, США
Помер 21 березня 1991(1991-03-21)[1][2][…] (81 рік)
Фуллертон, Орандж, Каліфорнія, США
·хвороба Паркінсона
Поховання Fairhaven Memorial Parkd
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність guitar maker, виробник музичних інструментів, бізнесмен, винахідник
Знання мов англійська
Роки активності з 1948
Нагороди
Fender bw.jpg

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Кларенс Леонідас Фендер («Лео») народився 10 серпня 1909, у сім'ї Кларенса Монте Фендера і Гаррієти Ельвіри Вуд, власників апельсинових гаїв, розташованих між Анагаймом і Фуллертоном (штат Каліфорнія, США).

З самого дитинства Фендер не приховував своєї тяги до електроніки. Коли йому було 13, його дядько, власник магазину електроніки, подарував йому коробку непотрібних автомобільних запчастин і батарей. Того ж року Лео потрапляє в магазин до дядька, де його захоплює радіоприймач, зібраний із радіодеталей, котрий його дядечко зробив власноруч і виставив у вітрину магазину. Пізніше Лео признається, що гучна музика із колонок радіоприймача справила на нього неабияке враження. Відразу після цього Лео починає займатись ремонтом старих радіоприймачів у маленькому магазині, який він відкрив удома у батьків.

Навесні 1928 року Фендер закінчує у Фулертоні середню школу і вступає до Фулертонського коледжу. Протягом усього часу навчання він захоплювався усім, що пов'язане з електронікою, знання з якої опановував самостійно.

Після коледжу Фендер знайшов роботу рознощика льоду для фірми Consolidated Ice and Cold Storage Company в Анагаймі, де незабаром став бухгалтером. Приблизно в цей час лідер однієї з місцевих груп попросив Лео зробити акустичні системи для виступу в Голлівуді. Лео підписав з ним контракт на створення шести штук.

У 1933 році Фендер зустрічає Естер Клоскі, і вони одружуються у 1934. У той час він працював бухгалтером у Дорожньому Департаменті Каліфорнії у місті Сан Луїс Обіспо. Під час Великої Депресії змінилось керівництво департаменту і Лео втратив місце роботи і пішов бухгалтером у компанію, що займалась виробництвом шин. Після трьох місяців роботи, як і усіх решту бухгалтерів, Лео було звільнено з роботи.

Fender Radio ServiceРедагувати

У 1938, з позиченими 600$, Лео і Естер повернулися до Фуллертона, де Лео відкрив свою крамницю-майстерню, що надає послуги з обслуговування радіоапаратури, «Радіослужба Фендера» (Fender Radio Service). Незабаром лідери місцевих музичних гуртів стали часто навідуватися до майстерні і почали купувати у нього гучномовці, які він сам виготовляв. Одним з таких клієнтів був Клейтон Кауфман (англ. Klayton Kauffman), який розробляв електричні гітари для компанії Rickenbacker у 1930-х й виготовив один із перших пристроїв для створення електромузичних ефектів вібратор під назвою «Vibrola». З 1943 року Фендер і Кауфман починають тісно співпрацювати у розробленні та виробництві звукознімачів та підсилювачів звуку. У 1945 році партнери випустили на ринок серійні лампові підсилювачі з потужністю приблизно 3 Вт з маркою K&F для електричних гавайських гітар «Hawaiian» (сталевих гітар; англ. Lap steel guitar), що лежать на колінах, які почали з'являтися на музичній сцені Південної Каліфорнії і стали популярними у музиці стилю кантрі. Підсилювачі продавалися в комплекті з гітарою та 8- чи 10-дюймовими акустичними системами.

Fender Electric Instruments CompanyРедагувати

 
Модель «Telecaster», що випускається з 1950 року

У 1946 Лео перейменовує свій бізнес у Fender Electric Instruments Company і починає випускати підсилювачі під власною маркою «Fender», які швидко завоювали популярність через доступну ціну та чистий й оригінальний звук.

Навесні 1950 року Лео Фендер запускає у серію першу суцільно-корпусну електрогітару «Fender Esquire» із одним звукознімачем. Згодом доробляє конструкцію, оснастивши її ще одним звукознімачем й випускає її під назвою «Broadcaster», яку зразу ж перейменовує у «Telecaster» через конфлікт щодо назви з компанією Gretch, що займалась виробництвом ударних музичних інструментів. Модель «Telecaster» стала надзвичайно популярною, а попередня модель «Esquire» пропонувалась як спрощена бюджетна версія моделі «Telecaster»[6].

У 1951 Фендер закриває майстерню, щоб зосередитись на серійному виробництві інструментів. Запускає у виробництво модель «Precision Bass» («P-Bass») разом з підсилювачем «Bassman», що стали відомими і популярними завдяки масовому виробництву.

 
«Stratocaster» — наймасовіша модель бренду Fender, що виробляється з 1954 року

У 1954 році побачила світ наймасовіша з усіх випущених Фендером електрогітар — модель «Stratocaster». Вона була революційною у всьому, починаючи від ергономічної форми «Comfort Contour Body»[7] і закінчуючи неперевершеним механізмом «Synchronized Tremolo». Електроніка базувалась на трьох звукознімачах з AlNiCo-магнітами і мала триканальний перемикач (з 1977 року — п'ятиканальний)[8], регулятор гучності і два регулятори тембру.

У 1960 з'являється модель «Jazz Bass» («J-Bass») — басовий варіант гітари «Jazzmaster», що випускалась до цього. На цій моделі були встановлені два звукознімачі з двома сердечниками на кожну струну, що давало сильніший тембр і дозволяло конкурувати з басом «Rickenbacker», який випускався з 1957 і був відомий своїм яскравим звуком. Гітара «Jazz Bass» вирізнялась чіткішими контурами корпуса, асиметрією, а гриф став вужчим у верхній частині, порівняно з моделлю «Precision Bass».

У 1964 році Фендер запускає виробництво акустичних гітар. На цей час у компанії працює уже 600 працівників, 500 з них у виробництві.

Music Man і G&LРедагувати

У 1965 році Лео Фендер продав свою фірму та її бренд компанії CBS Musical Instruments Division через погіршенням стану здоров'я і порадою лікаря більше часу виділяти для відпочинку. За умовами контракту, Лео залишався консультантом у компанії протягом 5 років, і ще наступні 5 років не мав права займатись виробництвом гітар. Також назавжди він позбувся права використовувати своє прізвище як бренд. Після вичерпання десятирічного терміну у 1976 році, Лео Фендер стає партнером, співвласником і президентом компанії Music Man, створеної колишніми соратниками Лео Форрестом Вайтом і Томом Волкером й починає випуск нової лінійки інструментів[9]. Згодом Лео покинув компанію.

У 1979-му Лео, зі своїм близьким другом Джорджем Фуллертоном (співавтором Лео при розробленні моделі «Telecaster» у 1949 році) вирішили заснувати свій власний бізнес, пов'язаний з виробництвом гітар і бас-гітар і створили компанію з назвою G&L Musical Instruments (G&L — George & Leo)[10]. До того часу Лео і Джордж уже запатентували декілька нових ідей та розробили декілька нових конструкцій інструментів з революційними особливостями, які невдовзі мали оцінити музиканти усього світу. Серед найвідоміших технічних рішень — Dual-Fulcrum Vibrato, Saddle-Lock bridge, Bi-cut neck desig і Magnetic Field Design[11]. Усі ці запатентовані технологічні удосконалення робили інструменти G&L досконалішими порівняно з аналогами за звучанням і зручністю у грі. Однак єдиною найважливішою складовою частиною в інструментах бренду G&L є високоякісна деревина і ретельне ручне складання інструментів.

G&L використовувала кращі традиційні сорти деревини. Деякі з них — від постачальників, з якими Лео мав бізнесові стосунки десятиліттями. G&L використовувала не просто ясен, а виключно луїзіанський болотний ясен, північну вільху, канадський північний клен, індійський палісандр, чорне африканське дерево. Деревина зберігалась у спеціальних приміщення і в особливих умовах протягом багатьох місяців до того як вона надходила у виробництво.

Використання кращих з усіх доступних видів деревини — це було основою створення інструментів G&L. Більшість технологічних прийомів, використаних G&L беруть свій початок з 1935—1950 років, коли зароджувався досвід і технології придумані Лео. Більшість пристроїв, які використовував Лео, у 1950-х на початку 1960-х років були ретельно відтворені, щоб дозволити майстрам G&L досягти такої якості, якої вимагав Лео, і що врешті-решт є основною причиною високої цінності ранніх інструментів Fender на колекційному ринку. Однак, незважаючи на все це, інструменти фірма G&L так і не змогли повторити звучання ранніх інструментів «Fender», зроблені із звичайних порід дерева та виготовлені некваліфікованими робітниками.

21 березня 1991 року Лео Фендер помер, після тривалого періоду хвороби Паркінсона. Похований у Меморіальному парку Ферхейвен у Санта-Ана (штат Каліфорнія).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. Leo Fender: inducted in 1992 (en). The Rock and Roll Hall of Fame and Museum, Inc. Процитовано 2016-07-01. 
  5. Leo Fender (American inventor and manufacturer). Encyclopedia Britannica.  (англ.)
  6. Smith, Richard (May 1998). History of the Fender Telecaster. Guitar Player Magazine. )
  7. 1954 Limited Edition Stratocaster Owner's Manual (Catalog Copy). FMIC. Архів оригіналу за 27 червень 2012. Процитовано 14 July 2012. 
  8. Fender Stratocaster History: The evolution of an icon. Carlos Eduardo Seo. Процитовано 9 September 2015. 
  9. Hunter, Dave (January 2012). The Music Man HD-130 Reverb. Vintage Guitar. с. 64–66. 
  10. G&L Guitars. Glguitars.com. Архів оригіналу за 2012-03-06. Процитовано 2012-11-08. 
  11. Fullerton, George (2005). George & Leo, How Leo Fender and I Built G&L Guitars. Milwaukee: Hal Leonard. ISBN 0-634-06922-5. 

ПосиланняРедагувати