Відкрити головне меню

Леопо́льд Кро́некер (нім. Leopold Kronecker; *7 грудня 1823, Легніца — †29 грудня 1891, Берлін) — німецький математик.

Леопольд Кронекер
нім. Leopold Kronecker
Leopold Kronecker.jpg
Народився 7 грудня 1823(1823-12-07)[1][2][…]
Легниця, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецький союз[3]
Помер 29 грудня 1891(1891-12-29)[1][2][…] (68 років)
Берлін, Німеччина[4]
Поховання Старий цвинтар Святого Матвіяd[5]
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Сфера інтересів математика
Заклад Гумбольдтський університет Берліна
Науковий ступінь доктор філософії[6] (14 серпня 1845)
Науковий керівник Йоганн Франц Енке,
Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле
Відомі учні Курт Гензель
Член Лондонське королівське товариство[6], Леопольдина, Петербурзька академія наук, Угорська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук[6] і Французька академія наук
Відомий завдяки: Символ Кронекера,
Теорема Кронекера — Вебера
Нагороди

Леопольд Кронекер у Вікісховищі?

ДіяльністьРедагувати

Член Берлінської АН (1861), професор університету в Берліні, іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1872), .

Основні праці з алгебри і теорії чисел, де він продовжив роботи свого вчителя Е.Куммера з теорії квадратичних форм і теорії груп. Велике значення мають його дослідження з арифметичної теорії величин алгебри. Був прихильником «арифметизації» математики, яка, на його думку, повинна бути зведена до арифметики цілих чисел; тільки остання, як він стверджував, є справжньою реальністю. Захищаючи ці погляди, вів наполегливу дискусію з принципами теоретико-функціональної школи Карла Веєрштраса і теоретико-множинної школи Георга Кантора.

Написав понад 120 великих і малих мемуарів, що друкувалися в спеціальних журналах. У своїх дослідженнях Кронекер, шляхом застосування еліптичних функцій, отримав ряд нових даних для теорії чисел. Його «Grundzüge einer arithmet. Theorie der algebraischen Grössen» видані разом із передруком його докторської дисертації «De unitatibus complexis», як ювілейне видання на честь Куммера (Б., 1882), а мемуари «Ueber den Zahlenbegriff» з'явилися в «Philosoph. Aufsätze» (Лпц., 1887), виданих до 50-річного докторського ювілею Едуарда Целлера.

За дорученням Берлінської академії наук Кронекер приступив до видання творів свого вчителя Діріхле) (т. I, Б., 1890); листування останнього з Кронекером видав Шерінг в «Göttinger Nachrichte» 1885. За сприяння Вейерштрасса, Гельмгольца, Шретера і Фукса, Кронекер продовжував видання «Journal für Mathematik», заснованого Креллем. Дослідження і лекції Кронекера видавалися Netto і Hensel.

Об'єкти, названі на честь КронекераРедагувати

а також інші математичні об'єкти.

Див. такожРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Frobenius G., Genachtnissrede auf Leopold Kronecker, B., 1893

ПриміткиРедагувати