Леопольд Вільгельм Австрійський

Леопольд Вільгельм Австрійський (нім. Leopold Wilhelm von Österreich; 5 січня 1614 — 20 листопада 1662) — 46-й великий магістр Тевтонського ордену в 16411662 роках, ерцгерцог Австрії, церковний і військовий діяч Священної Римської імперії.

Леопольд Вільгельм Австрійський
нім. Leopold Wilhelm von Österreich
Archduke Leopold Wilhelm of Austria by Pieter Thijs.jpg
Народився 5 січня 1614(1614-01-05)[1][2][3] або 6 січня 1614(1614-01-06)[4][5]
Вінер-Нойштадт, Нижня Австрія, Австрія[1]
Помер 20 листопада 1662(1662-11-20)[1][2][…] (48 років)
Відень, Габсбурзька монархія[1]
Поховання Імператорський склеп
Країна Австрія
Іспанія
Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець, католицький священник, колекціонер мистецтва
Знання мов італійська
Посада Гросмейстери Тевтонського ордену, bishop of Strasbourgd, Bishop of Olomoucd, bishop-electd, diocesan bishopd, diocesan bishopd і diocesan bishopd
Військове звання генерал
Конфесія Католицька церква[6]
Рід Габсбурги
Батько Фердинанд II Габсбург
Мати Марія Анна Баварська
Брати, сестри Марія Анна Австрійська, Цецилія Рената Австрійська, Фердинанд III Габсбург і Archduke John Charles of Austriad

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Габсбургів. Молодший син Фердинанда II, імператора Священної Римської імперії, і Марії-Анни Віттельсбах. Народився 1614 року в Вінер-Нойштадт.

Йому була визначена церковна кар'єра. Вже 1625 року стає князем-єпископом Пассау (до 1662 року), а 1626 року — князем-єпископом Страсбургу і абатом Мурбахського монастиря, зміницши родича Леопольда V. Того ж року стає абатом Герсфельдського монастиря (до 1648 року).

З початком Контрреформації зумів стати 1628 року  князем-єпископмо Гальберштадту, а 1631 року — князем-архієпископом Магдебургу (до 1638 року). При цьому частина цим єпархії перебувала під владою протестантських адміністраторів з династії Гогенцоллернів. 1629 року призначив адміністратором герсфельдського імперського абатсва Йоганна Бернгарда Шенк цу Швайнсберга.

1635 року  призначається князем-архієпископом Бремена (до 1645 року). Натомість відповідно до умов Празького миру передав Магдебург Августу Веттіну, герцог Саксен-Вайскенфель. 1637 року  Леопольд Вільгельм стає князем-єпископом Оломоуца (до 1662 року).

У вересні 1639 року призначено очільником імператорських військ в Німеччині. У 1640 році спільно з Октавіо Пікколоміні змусив шведів відступити з Богемії і створив плацдарм на річці Везер.

1641 року обирається великим магістром Тевтонського ордена. Того ж року очолив контратаку на шведів, що намагалися захопити учасники Регенсбурзького рейхстагу. 1642 року незважаючи на поради Пікколоміні вирішив дати бій шведам біля Брайтенфельду, де імперська армія зазнала тяжкої поразки. Після цього втратив командування.

У травні 1645 року призначено очільником імператорських військ в Німеччині. Невдовзі протистояв шведському авангарду, що дійшов до Брігіттенау — передмістя Відня. За цим рушив до Брно, звідки відтиснив шведів. За цим відправив допомогу баварському війську у протистоянні з французами. 1646 року очолив наступ на Гессен-Кассель, але через брак постачання вимушен був повернутися. На зворотньому шляху зазнав дошкульних нападів французів і шведів.

1647 року призначено штатгальтером Іспанських Нідерландів. Уклав перемир'я з Голландією. після цього виступив проти Франції, очистивши від ворога Ено і Намюр. Але 1648 року в битві під Лансом зазнав тяжкої поразки від Людовиком II Бурбон-Конде. В тому ж році в Мюнстері уклав мир з Республікою Сполучених провінцій, що стало частино Вестфальського миру.

Початок Фронди у Франції дозволило Леопольду Вільгельму до 1653 року повернути втрачені фортеці в Нідерландах. 1656 року за власним бажанням було замінено на посаді штатгальтера Хуаном Хосе Габсбургом. Того ж року стає князем-єпископом Бреслау.

1657 року після смерті брата Фердинанда III був претендентом на імператорський престол, але зрештою підтримав небожа Леопольда, який став у 1658 році імператором.

Помер Леопольд Вільгельм Австрійський у 1662 році в Відні. Поховано у церкві капуцинів.

Творчість і меценатствоРедагувати

Мав літературний хист. складав вірші італійською мовою. За допомогою Давида Тенірса Молодшого зібрав численні твори мистецтв. 1656 року перевіз свою колекцію до Відня. Пізніше вона стане надбанням Музею історії мистецтв у Відні.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118727664 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б RKDartists
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Leopold Wilhelm // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 6. — S. 444.
  5. The Fine Art Archive — 2003.
  6. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.

ДжерелаРедагувати

  • Ludwig Hüttl: Leopold Wilhelm, Erzherzog von Österreich. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 14, Duncker & Humblot, Berlin 1985, ISBN 3-428-00195-8, S. 296—298
  • Sabine Haag: Sammellust. Die Galerie Erzherzog Leopold Wilhelms. Ausstellungskatalog des Kunsthistorischen Museums, Wien 2014, ISBN 978-3-99020-071-1.
  • González Cuerva, Rubén (author), Tercero Casado, Luis (author), Caesar, Mathieu (2017). The Imperial Court during the Thirty Years War in Factional Struggles: Divided Elites in European Cities & Courts (1400-1750). BRILL. ISBN 978-9004344150.