Леопольдіна Баденська

Леопольдіна Баденська (нім. Leopoldine von Baden), повне ім'я Леопольдіна Вільгельміна Амалія Пауліна Баденська (нім. Leopoldine Wilhelmine Amalie Pauline Maximiliane Prinzessin von Baden), (нар. 22 лютого 1837 — пом. 23 грудня 1903) — баденська принцеса з роду Церінґенів, донька принца Вільгельма Баденського та вюртемберзької принцеси Єлизавети Александріни, дружина князя Германа Гогенлое-Лангенбурзького.

Леопольдіна Баденська
нім. Leopoldine von Baden
Леопольдіна Баденська
Фото Леопольдіни Баденської, 1860
5-а княгиня Гогенлое-Лангенбурзька
Початок правління: 24 вересня 1862
Кінець правління: 23 грудня 1903

Попередник: Феодора Лейнінґенська
Наступник: Александра Саксен-Кобург-Готська

Дата народження: 22 лютого 1837(1837-02-22)
Місце народження: Карлсруе, Велике герцогство Баден
Дата смерті: 23 грудня 1903(1903-12-23) (66 років)
Місце смерті: Страсбург, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія
Поховання Лангенбург
Чоловік: Герман Гогенлое-Лангенбурзький
Діти: Ернст, Еліза, Феодора
Династія: Церінгени, Гогенлое-Лангенбурги
Батько: Вільгельм Баденський
Мати: Єлизавета Александріна Вюртемберзька

БіографіяРедагувати

Леопольдіна народилась 22 лютого 1837 року у Карлсруе, столиці Великого герцогства Баденського. Вона була молодшою з чотирьох доньок принца Баденського Вільгельма та його дружини Єлизавети Александріни Вюртемберзької. Дівчинка мала старших сестер Софію та Єлизавету. Найстарша, Генрієтта, померла ще до її народження.

Країною в цей час правив її рідний дядько Леопольд.

У віці 25 років Леопольдіна одружилася із 30-річним князем Гогенлое-Лангенбурзьким Германом. Весілля відбулося 24 вересня 1862 у Карлсруе. У подружжя народилося троє дітей:

1871 Леопольдіна була нагороджена новоствореним вюртемберзьким орденом Ольги.

1894-го вийшла заміж молодша донька Феодора. Тоді ж Германа було призначено на посаду губернатора Ельзас-Лотарингії, на якій він змінив Хлодвіга Гогенлое, що став рейхсканцлером Німецької імперії. Резиденцією пари був Страсбур, де Леопольдіна виконувала, переважно, представницькі функції. Вона також була засновницею «Клуба Леопольдіни» («Leopoldinen-Verein»).

Померла княгиня у Страсбурі 23 грудня 1903 після тривалої хвороби. Поховали її на родинному цвинтарі Лангенбургу.[1] Герман наступного року замовив створення мавзолею на її честь. Будівлю спроектував берлінський архітектор Август Боде у 19041909 роках на території колишнього палацового саду на дорозі до Міхельбаху. Виконувала роль каплиці.[2]

Герман обіймав посаду ще чотири роки, після чого повернувся до Лангенбургу. Він пішов з життя 1913, передавши правління єдиному синові.

ГенеалогіяРедагувати

Фрідріх Баден-Дурлахський
 
 
Амалія Нассау-Діц
 
 
Людвіг Генріх Ґейєр
 
Максиміліана фон Шпонек
 
Фрідріх Ойген
 
 
Фредеріка Бранденбург-Шведтська
 
 
Карл Крістіан Нассау-Вайлбург
 
 
Кароліна Оранж-Нассауська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Фрідріх Баденський
 
 
 
 
 
 
Луїза Кароліна Ґейєр
 
 
 
 
 
 
Людвіг Вюртемберзький
 
 
 
 
 
 
Генрієтта Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм Баденський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Александріна Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольдіна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Родинний цвинтар Лангенбургів [1] [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. Мавзолей родини Гогенлое-Лангенбургів [2] [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)

ЛітератураРедагувати

  • Annette Borchardt-Wenzel: Die Frauen am badischen Hof. Gefährtinnen der Großherzöge zwischen Liebe, Pflicht und Intrigen, Piper Verlag GmbH München, 2003, ISBN 3-492-23696-0
  • Paul Zinsmaier: Leopoldine Fürstin zu Hohenlohe-Langenburg, in: Badische Biographien, vol. 6, edited by A. Krieger and R. Obser, Heidelberg, 1935, p. 785 ff [3] [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]

ПосиланняРедагувати