Леона́рд Не́льсон (нім. Leonard Nelson; 11 липня 1882, Берлін — 29 жовтня 1927, Геттінген) — німецький філософ і психолог, глава психологічної течії в неокантіанстві, послідовник Якоба Фріза[de], засновник неофризької школи в неокантіанстві, співзасновник Міжнародного соціалістичного союзу боротьби[de]. Нельсон доводив неможливість загальної теорії пізнання.

Леонард Нельсон
нім. Leonard Nelson
Народився 11 липня 1882(1882-07-11)[1][2][…]
Берлін, Німецька імперія[4]
Помер 29 жовтня 1927(1927-10-29)[4][2][…] (45 років)
Геттінген, Веймарська республіка, Німецька імперія[4]
·пневмонія
Поховання Q109008935?[5]
Країна  Німеччина
Діяльність математик, філософ
Alma mater Геттінгенський університет
Französisches Gymnasium Berlind
Галузь філософія і психологія
Заклад Геттінгенський університет
Науковий керівник Julius Baumannd[6]
Партія Internationaler Sozialistischer Kampfbundd
Батько Heinrich Nelsond

CMNS: Леонард Нельсон у Вікісховищі

Примітки ред.

Література ред.

  • Selchow В. von. L. Nelson. Ein Bild seines Lebens und Wirkens. — P., 1938. (нім.)
  • L. Nelson zum Gedächtnis / Hrsg. М. Specht und W. Eichler. — Göttingen, 1953. (нім.)
  • Dimiter Tsatsov, The Resilience of Bulgarian Nelsonianism //Sofia Philosophical Review. Vol. III, No. 1. 2009 (англ.)

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леонард Нельсон