Вікіпедія

Леннарт Гельсінг

Пол Ле́ннарт Ге́льсінг  (5 червня 1919(19190605), Вестанфорс, Швеція — 25 листопада 2015, Стокгольм, Швеція) — шведський дитячий письменник, перекладач, літературознавець, професором Стокгольмського університету.

Леннарт Гельсінг
Народився 5 червня 1919(1919-06-05)[2][3][1]
Västanforsd, Фаґерста, Вестманланд, Швеція
Помер 25 листопада 2015(2015-11-25)[1] (96 років)
Стокгольм, Швеція
·пневмонія
Країна  Швеція
Діяльність мовознавець, поет, перекладач, дитячий письменник, письменник, літературний критик
Галузь дитяча література[4], літературна критика[4] і перекладацтво[d][4]
Знання мов шведська[5][4]
У шлюбі з Yvonne Lombardd
Діти Petter Hellsingd і Susanna Hellsingd
Нагороди

Біографія ред.

Леннарт Гельсінг народився в 1919 році в центральній Швеції, у Вестманланді у родині купця Пауля Геллсіна (1886—1962) і Сігрід Ролофф. Його батьки розлучилися, коли він був дитиною[6]. З п'яти років він ріс та виховувався бабусею і дідусем, режисером Карлом-Отто Ролоффом і Едіт Луїзою[7]. Прабабуся автора по материнській лінії була рабинею, яка працювала на цукрових плантаціях Гвіани. Її взяв у дружини молодий шотландець Олександр Макларен, якого суворий батько відправив в далеку країну на перевиховання. Через деякий час споважнілий Макларен розбагатів і повернувся до Шотландії з дружиною і дітьми[8].

Леннарт Гельсінг навчався на інженера в Стокгольмському королівському технологічному університеті, працював на заводі, потім зайнявся журналістикою, став літературним критиком в ранковій газеті «Stockholms-Tidningen» і вечірній «Aftonbladet», писати ж він почав ще в ранньому дитинстві. Тоді це були п'єси для домашнього лялькового театру. Його книжковий дебют відбувся в 1945 з виходом збірки віршів «Акваріум» і дитячої книжки «Кошеня дує в срібний ріг»[8][9]

Творчість Гельсінга спочатку була зустрінута з настороженістю. У сорокових роках дитяча література Швеції перебувала в застиглому стані. Ставлення до неї було таким же, як на початку століття: була поширена думка, що дітей слід оберігати від дійсності та тримати в невіданні про дорослий світ. Дитячі книги писали практично тільки жінки, оскільки вважалося, що така література — прерогатива жінок. За словами Гельсінга, в той час для дітей писали «досить солоденькі казочки, зі всякими квіточками й витребеньками». А на шкільних уроках співу діти повинні були сидіти за партою нерухомо, з прямою спиною, дивитися на вчителя і — співати. «Мені ж завжди здавалося, що дітям набагато веселіше рухатися під музику, носитися по колу, стрибати та наспівувати при цьому. Коли за музикою, за ритмом слід все тіло»[10].

 
Леннарт Гельсінг у молодості

Авторство Гельсінга було схарактеризовано з самого початку лінгвістичними експериментами, у яких він грав зі словами й по різному використовував мову. Хорошим прикладом є Sjörövarbok (1965), Гельсінг використовує практично всі дієслова руху, що знаходяться у шведській мові. У останній книзі Skor (2014), у центрі уваги — прикметники[11]. Він розширив кордони дитячої літератури, несучи до неї нові теми, нові ритми, нових героїв. Його веселі бешкетні вірші, побудовані на «словесній акробатиці» і повні бурлеску і нонсенсу[12].

Він також сприяв створенню в 1965 році Шведського інституту дитячої книги.

25 листопада 2015 Леннарт Гельсінг помер від пневмонії у віці 96 років.

Родина ред.

Гельсінг був двічі одружений. З 1947 по 1952 його дружиною була Маар Ейра, фінська оперна співачка і кіноактриса. У 1953 письменник одружився з Івонне Ломбард, з якою прожив все життя. У щасливому шлюбі народилися три дівчинки й два хлопчики[8][9].

Серед яких письменниця Сюзанна Геллсінг, художник Петтер Геллсінг і письменник Йонс Геллсінг.

Леннарт Гельсінг написав понад 50 книг і переклав безліч віршів і лічилок. Ілюстрації до більшості його книг створені чудовими художниками, такими як Стіг Ліндберг, Поль Стрьоер, Томмі Естмар, Фіббі Хальден і Ульріка Хюдман-Валле.

Нагороди ред.

Творчість Леннарта Гельсінга відзначено такими нагородами, як приз «Нільс Хольгерссона» (1951) Шведської бібліотечної асоціації, премія Астрід Ліндгрен (1970), премія «Гулівер» шведського відділення Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури (1971), гран-прі «Samfundet De Nio» в 1987 (нагорода шведського літературного товариства, яка розглядається як альтернатива Нобелівської премії з літератури), премія Світ Астрід Ліндгрен (1998), королівська медаль за заслуги в області літератури й мистецтва (1999), приз Альберта Енгстрьома (2010)[8]. У 2009 Шведський інститут дитячої книги заснував приз Леннарта Гельсінга з написом: «Тому, хто знає, що без поезії — мова без життя, і життя без квітів»[8].

Бібліографія ред.

 
Малюнок Пола Строєра для оформлення дитячої книги Леннарта Гельсінга

Доросла лірика і проза ред.

  • 1945 — Akvarium
  • 1946 — Kalejdoskop
  • 1949 — Absaloms död (Ілюстратор Knut V Pettersson)
  • 1949 — Vykort från verkligheten
  • 1952 — På avvägar (Ілюстратор Gunnar Brusewitz)
  • 1953 — Fatimas hand (Ілюстратор Ulv Kylberg)
  • 1957 — Sandstoder (Ілюстратор Börje Sandelin)
  • 1964 — Strandbok (Ілюстратор Fritz Sjöström) Ny utgåva 2006.
  • 1998 — Vinter-Haga (Ілюстратор Fibben Hald) Med Peter Dahl.
  • 1999 — Verserade tankar (Ілюстратор Fibben Hald) Dagsverser.
  • 2001 — Den Lyckliga Osten (Ілюстратор Riber Hansson)
  • 2003 — Pendlarens väg (Ілюстратор Riber Hansson)
  • 2014 — Skor

Ілюстровані книги ред.

  • 1945 — Katten blåser i silverhorn (Ілюстратор Bo Notini)
  • 1947 — Ole dole doff Tillsammans med Jens Sigsgaard. (Ілюстратор Arne Ungerman)
  • 1947 — Nyfiken i en strut (Ілюстратор Stig Lindberg) Ny upplaga 1949.
  • 1948 — Musikbussen (Ілюстратор Stig Lindberg) Ny upplaga 1990.
  • 1950 — Summa summarum (Ілюстратор Poul Ströyer) Nya upplagor 1956, 1966, 1977 och 2009.
  • 1951 — Två glada prickar (Ілюстратор Thoki Yennpseudonym för Thorkild Söndergaard-Jensen)
  • 1952 — Krakel Spektakel och Kusin Vitamin
  • 1953 — Den krångliga kråkan (Ілюстратор Poul Ströyer) Nya upplagor 1966, 1977 och 2008.
  • 1954 — Den flygande trumman (Ілюстратор Poul Ströyer) Ny upplaga 1992.
  • 1955 — Krakel Spektakel blir upptäcktsresande (Ілюстратор Stig Lindberg) Ursprungligen ett sagohäfte som medföljde en barnservis från Gustavsberg. Häftet trycktes om 1958 och 1961, för att först 2008 blir tillgängligt i bokform.
  • 1956 — Kanaljen i seraljen (Ілюстратор Olle Eksell, Sven Erixson, Uno Vallman m.fl.) Ny utgåva 1989.
  • 1956 — Krakel Spektakel köper en klubba (Ілюстратор Stig Lindberg) Senaste utgåvan 1984.
  • 1958 — Sju fikon eller Sand i sandalerna (Ілюстратор Björn Hinders)
  • 1959 — Det är så roligt i Kråkelund (Ілюстратор Edward Lindahl) Ny upplaga 1965.
  • 1960 — Krakel Spektakel gör det själv (Ілюстратор Poul Ströyer) Häfte utgivet till Barnens dag. Ny utgåva 2007.
  • 1961 — ABC (Ілюстратор Poul Ströyer) Ett flertal senare upplagor.
  • 1965 — Sjörövarbok (Ілюстратор Poul Ströyer)
  • 1966 — Boken om bagar Bengtsson (Ілюстратор Poul Ströyer)
  • 1967 — Drömbok (Ілюстратор Kerstin Hedeby)
  • 1971 — Boken om Kasper (Ілюстратор Poul Ströyer)
  • 1974 — Gamla mor Lundgren och hennes hund (Ілюстратор Ib Spang Olsen)
  • 1975 — Bananbok (Ілюстратор Tommy Östmar)
  • 1975 — Den underbara pumpan (Ілюстратор Svend Otto S)
  • 1978 — Ägget (Ілюстратор Fibben Hald)
  • 1979 — Fem prinsar (Ілюстратор Ib Spang Olsen) Ny utgåva 1980 med smärre justeringar.
  • 1981 — Gås med krås (Ілюстратор Poul Ströyer)
  • 1984 — Lille Olles resa (Ілюстратор Gösta Adrian-Nilsson)
  • 1984 — Vitt (Ілюстратор Fibben Hald)
  • 1986 — Kung Kul (Ілюстратор Frantisek Sima)
  • 1986 — Bokbok eller En boktoks tokbok (Ілюстратор Marianne Enquist)
  • 1987 — Äppelgumma (Ілюстратор Marika Delin) Ur samlingen Gåsmor.
  • 1988 — Tom tom trumpetarson (Ілюстратор Fibben Hald)
  • 1988 — Oberons gästabud (Ілюстратор Tommy Östmar)
  • 1989 — Djurbok (Ілюстратор Fibben Hald)
  • 1989 — Tuppen på toppen (Ілюстратор Tord Nygren)
  • 1990 — Hickori Dickori Docka (Ілюстратор Charlotte Ramel)
  • 1991 — Jöns Långnos (Ілюстратор Stasys Eidrigevicius)
  • 1991 — Att handla är nödvändigt (Ілюстратор Fibben Hald)
  • 1993 — Kattbok. (Ілюстратор Ulrica Hydman-Vallien)
  • 1993 — De tre krukorna. (Ілюстратор Peter Johnson)
  • 1994 — Spöket i köket. (Ілюстратор Gunna Grähs)
  • 1995 — Sand i sandalerna (Ілюстратор Tord Nygren) Nyillustrerad utgåva, med vissa förändringar i urvalet.
  • 1998 — Matbok (Ілюстратор Andrzej Ploski)
  • 2001 — Den lyckliga osten (Ілюстратор Riber Hansson)
  • 2002 — Tre droppar regn (Ілюстратор Charlotte Ramel) Berättelsen hämtar ur Krakel Spektakel.
  • 2002 — Trollringen (Ілюстратор Tord Nygren)
  • 2002 — Hur människan är (Ілюстратор André Prah)
  • 2003 — Nu är det djur igen (Ілюстратор Fibben Hald)
  • 2006 — Krakel Spektakels julafton (Ілюстратор Poul Ströyer)
  • 2006 — Baltsars byxor (Ілюстратор Fibben Hald)
  • 2006 — DEN eller dinosaurierna lever (Ілюстратор Gunna Grähs)
  • 2008 — Welams vädermödor (Ілюстратор Lars Munck)
  • 2009 — Lillebror och natten (Ілюстратор Ane Gustavsson)
  • 2014 — Annabell Olsson
  • 2014 — Ticke tack!

Серії ред.

  • 1961 — Det glada varuhuset (Ілюстратор Olle Eksell) Bygger på sagan «Själv är bästa dräng» ur Krakel Spektakel.
  • 1961 — Glassmånen (Ілюстратор Olle Eksell) Bygger på berättelsen «Krakel spektakel på Glassmånen».

Маленькі книги ред.

  • 1973 — Ro ro till fiskeskär (Ілюстратор Крістіна Рінґсберг)
  • 1973 — Tummetott, slickepott (Ілюстратор Анна-Маделіне Ґелотта)
  • 1973 — Pojken som inte ville gå i skolan (Ілюстратор Петер Чігас)
  • 1973 — Gubben Gran for till stan (Ілюстратор Fibben Hald)
  • 1973 — Ett, två, tre, fyra (Ілюстратор Fibben Hald)
  • 1973 — Bonden och kråkan (Ілюстратор Peter Csihas)
  • 1976 — Bro, bro, breja (Ілюстратор Керстін Ст'єрнгольм Редер)
  • 1976 — Majastina-Britta (Ілюстратор Петер Чіхас)
  • 1976 — Sju hekto skinka (Ілюстратор Фібед Хальд)
  • 1976 — Spinn, spinn, dotter min (Ілюстратор Кай Бекман)
  • 1976 — Vart ska du gå lilla fänta (Ілюстратор Кай Бекман)

Вибрані переклади ред.

  • Inger Hagerup: Så underligt: barnvers (illustrerad av Paul René Gauguin) (Norstedts, 1952)
  • Phil Ressner: Alfred Peterson (Dudley Pippin) (Carlsen/If, 1965)
  • Frank R. Stockton: Draken och prästen (The griffin and the minor canon) (Carlsen/If, 1969)
  • Miriam Schlein: Den stora osten (The big cheese) (Illustrationsförl./Carlsen, 1969)
  • Anthony Paul: När tigern tappade ränderna (The tiger who lost his stripes) (Rabén & Sjögren, 1980)
  • H. C. Andersen: Kvinnan med äggen (Konen med æggene) (Barnboksförlaget, 1984)
  • Wilhelm Busch: Max och Moritz: en historia i sju pojkstreck (Max und Moritz) (Rabén & Sjögren, 1988)
  • Kes Gray: Kluck-eli-klock (Cluck o'clock) (Sjöstrand, 2004)
  • Gåsmors verser och sagor (Ілюстратор Xel Scheffler) (även översättningar av Lotta Olsson) (Rabén & Sjögren, 2006)
  • Kitty Crowther: Den lille mannen och Gud (Le petit homme et Dieu) (Rabén & Sjögren, 2011)
  • Karina Wolf: Familjen Sömnlösing (The Insomniacs) (Bonnier Carlsen, 2013)

Для школи ред.

  • 1951 — Sagoboken som är en teater (Ілюстратор Erik Persson) Aktivitetsbok med pjäser och tablåteater.
  • 1953 — Våra visor 1 (Ілюстратор Åke Lewerth) Visbok för första årskursen tillsammans med Knut Brodin och Yngve Härén.
  • 1958 — Våra visor 2 (Ілюстратор Åke Lewerth) Visbok för andra årskursen tillsammans med Knut Brodin och Yngve Härén.
  • 1959 — Multi (Ілюстратор Gerd Rissler) Matematikbok om multiplikationstabellen.
  • 1960 — Våra visor 3 (Ілюстратор Åke Lewerth) Visbok för tredje årskursen tillsammans med Knut Brodin och Yngve Härén.
  • 1974 — Numusik 1M. Skolsångbok skriven tillsammans med Yngve Härén och Thord Gummesson.
  • 1977 — Numusik 2M. Skolsångbok skriven tillsammans med Yngve Härén och Thord Gummesson.
  • 1977 — Numusik 3M. Skolsångbok skriven tillsammans med Yngve Härén och Thord Gummesson.
  • 1985 — Krakel Spektakel, Kusin Vitamin (Ілюстратор Ann Granhammer) Teatermanus för förskola.
  • 1986 — Amiralen Ankarlund (Ілюстратор Tor Morisse) Utgavs tillsammans med en ljudkassett där dikterna tonsatts av Göran Swedrup.
  • 2005 — Skolbok (Ілюстратор Jesper Waldersten). Bredvidläsning för skolans sista stadier.

Антології

  • 1944 — Ny lyrik. Antologi med åtta diktare. Hellsing bidrog med nio dikter.
  • 1957 — De bästa barnvisorna (Ілюстратор Staffan Brodin) Vissamling med 100 av Knut Brodins visor, varav 45 har text av Lennart Hellsing.
  • 1960 — I barnviseland (Ілюстратор Staffan Brodin) Vissamling med ytterligare 100 av Knut Brodins visor, varav15 har text av Lennart Hellsing.
  • 1982 — Jag lär mig läsa. En serie läseböcker med titlarna Första läseboken etc. Bidrag även av Astrid Lindgren, Barbro Lindgren, Gunnel Linde, Hans Peterson och Rose Lagercrantz.

Музичні записи та фільми ред.

  • 1955 — Krakel Spektakel Skivan (CD)
  • 1983 — Ända in i Hellsing-land: Lennart Hellsings bästa barnvisor
  • 1992 — Äppelkväll (CD)
  • 1995 — Sjörövarfilmen & Musikbussen (фільм)
  • 1996 — Bästa Hellsingar (CD)
  • 1998 — Krakel Spektakel (CD)
  • 2003 — Trollringen (CD)

Переклади українською ред.

  • 2018 — «Трелі та вушка дракона». Переклад Наталі Іваничук (видавництво «Чорні вівці»[13])

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118929461 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ KulturNav — 2015.
  4. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Hellsing släktförening. Процитовано 11 лютого 2019.
  7. ↑ «I love språk — samtal: Vem förnyar språket?» (på sv-SE). UR.se. Läst 27 november 2015
  8. ↑ а б в г д Озорной апельсин. 3 жовтня 2017. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  9. ↑ а б Vem är det / Svensk biografisk handbok 1993, Norstedts, Stockholm 1992 s. 468
  10. ↑ Леннарт Хельсинг на русском языке. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  11. ↑ «Lennart Hellsing». Raben & Sjögren. Arkiverad från originalet den 23 oktober 2014. Läst 17 oktober 2014.
  12. ↑ Леннарт Хельсинг. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  13. ↑ Трелі та вушка дракона [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] на сайті видавництва «Чорні вівці»

Джерела та література ред.

Література ред.

  • Vem är det / Svensk biografisk handbok 1993, Norstedts, Stockholm 1992 s. 468

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леннарт_Гельсінг&oldid=38810978