Відкрити головне меню

Лев Ісаакович Лемке (25 серпня 19314 серпня 1996) — радянський і російський актор театру і кіно, Заслужений артист Росії.

Лев Лемке
L-I-Lemke1.jpg
Ім'я при народженні Лев Ісаакович Лемке
Народився 25 серпня 1931(1931-08-25)
Помер 4 серпня 1996(1996-08-04) (64 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Серафимівське кладовищеd
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність актор театру, кіноактор, театральний режисер, актор
Заклад Hermitage Theatre, Moscowd і Санкт-Петербурзький театр комедіїd
Роки діяльності з з 1959
У шлюбі з Valentina Drozdovskayad
IMDb nm0501367
Нагороди та премії
Заслужений артист РРФСР

БіографіяРедагувати

Лев Лемке народився 25 серпня 1931 року. Закінчив Театральне училище у Дніпропетровську 1959 року. Працював в Московському Новому театрі мініатюр. 1962 року переїхав до Ленінграду, де став провідним актором театра комедії. Лев Лемке був відомий своїми сценічними роботами, крім того, він виступав з поетичними вечорами, брав участь у виїзних концертах, займався також постановницькою діяльністю.

Помер Лев Лемке 4 серпня 1996 року в Санкт-Петербурзі.

ФільмографіяРедагувати

  • 1963 — Крепостная актриса, Франсуа, балетмейстер й диригент
  • 1964 — Поезд милосердия, інтендант санітарного поїзду
  • 1965 — Город мастеров, герцог де Малікорн
  • 1965 — Страх и отчаяние в Третьей Империи
  • 1966 — Два билета на дневной сеанс, асистент Блінова
  • 1966 — Сегодня новый аттракцион, кореспондент «Вечірнього Ленінграду»
  • 1968 — Стара, стара казка, Тонкий
  • 1970 — Карнавал, Геніальный сищик
  • 1970 — Обратной дороги нет, Соломон Берковіч
  • 1971 — Красный дипломат. Страницы жизни Леонида Красина
  • 1971 — Жартуєте?
  • 1972 — Двенадцать месяцев, східний посол
  • 1972 — Последние дни Помпеи, Семен Семенович Казак
  • 1973 — Новые приключения Дони и Микки, жулик Професор
  • 1973 — Зламана підкова, Номер Дев'ять, фіскал
  • 1974 — Агония, журналіст Натансон
  • 1974 — Блокада (фильм первый), Зальцман, директор заводу Кірова
  • 1974 — Царевич Проша, найманий вбивця герцога Дердідаса
  • 1975 — Полковник в отставке, вчитель, батько Анатолія
  • 1976 — Марк Твен против, Джо Гудмен, редактор газети «Ентерпрайз» у Вірджинії
  • 1977 — Вторая попытка Виктора Крохина, Ігор Васильович, сусід Крохіних по комуналці
  • 1977 — Золотая мина, Ілля Дроздовський, власник колишньої дачі Брунових
  • 1978 — Захудалое королевство
  • 1979 — Трое в лодке, не считая собаки, старигань із слуховим ріжком
  • 1980 — Жизнь и приключения четырёх друзей (голоси тварин)
  • 1980 — Ленинградцы, дети мои…
  • 1981 — Опасный возраст, лікар-отоларинголог
  • 1984 — Аплодисменти, аплодисменти..., помічник режисера
  • 1984 — Женщина и четверо ее мужчин
  • 1984 — По щучьему велению (озвучування)
  • 1985 — В. Давидов і Голіаф, лікар здоровпункту
  • 1985 — Подвиг Одессы, дядько Ілля
  • 1986 — Красная стрела, постачальник заводу
  • 1986 — Лівша, міністр Кісельвродє
  • 1986 — Михайло Ломоносов (фильм третий: «Во славу Отечества»), інспектор гімназії
  • 1988 — Эсперанса, Л. Д. Троцький
  • 1990 — Анекдоты, «Сталин» (пацієнт психіатричної клініки)
  • 1990 — Блуждающие звезды, Шолом-Меєр Муравчик
  • 1990 — Враг народа Бухарин, Л. Д. Троцкий
  • 1991 — Гений, професор Натансон, спеціаліст по радіо- та відеоапаратурі
  • 1991 — Джокер, Лейб зі Старого ринка, фотограф
  • 1991 — Рогоносец, лікар-психіатр
  • 1991 — Скандальное происшествие
  • 1993 — Кодекс молчания-2: След чёрной рыбы
  • 19?? — Призраки. Импровизации на тему…

Театральні ролі Л.І. ЛемкеРедагувати

У Ленінградському Театрі комедіїРедагувати

  • 19?? г. ― ? - “Привиди. Імпровізації на тему…”, Б. Брехт, реж.: Валерій Саруханов
  • 1959 - Толкачев ― “Трагік мимоволі”, А.П. Чехов, реж.: Микола Акімов
  • 1972 - Прем'єр-міністр Протей ― “Візок з яблуками”, Б. Шоу, реж.: Вадим Голіков

В інших театрахРедагувати

Режисерські роботи Л. І. ЛемкеРедагувати

У Ленінградському Театрі комедіїРедагувати

  • 1963(?) — «Розповіді дорослим про дітей» (по книзі «Деніскіни оповідання» В. Драгунського); разом з В. Карповою
  • 1974 — «Строкаті оповідання», А. П. Чехов, реж.: Н. П. Акімов, відновлення Л.I. Лемке
  • 1978 — «Хід конем», Б. Рацер и В. Константинов
  • 1982 — «Акселерати», С. Ласкін
  • 1982 — «Краса зради», В. Красногоров
  • 1984 (1989?) — «Казки Андерсена», Г.-Х. Андерсен (також «Чарівні казки Оле-Лукойе», «Казки»)

В інших театрахРедагувати

ПосиланняРедагувати