Відкрити головне меню

Лелла Ломбарді

італійська автогонщиця, пілот «Формули-1»
Лелла Ломбарді
Lombardi Brambilla cropped.jpg
Громадянство Італія Італія
Дата народження 26 березня 1941(1941-03-26)
Дата смерті 3 березня 1992(1992-03-03) (50 років)
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Великої Британії 1974
Остання гонка Гран-прі Австрії 1976
Сезони 19741976
Команди Марч, RAM Racing, Вільямс
Гран-прі (старти) 17 (12)
Перемоги
Подіуми
Поули
Найшвидші кола
Очки 0,5

Марія Гра́ція Ломба́рді, відома як Ле́лла Ломба́рді (італ. Maria Grazia "Lella" Lombardi; 26 березня 1941, Фругароло, Алессандрія — 3 березня 1992, Мілан) — італійська автогонщиця, пілот «Формули-1». Станом на 2019 рік є єдиною жінкою, що набирала очки у залік чемпіонату світу «Формули-1».

Зміст

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

У дитинстві займалася спортом, грала у гандбол. Пізніше проявила інтерес до автогонок, спочатку брала участь у ралі в ролі штурмана.

Згодом почала змагатись в італійських кузовних і формульних чемпіонатах під ім'ям «Лелла», яке було її дитячим прізвиськом. Вигравши чемпіонат Мексики у «Формулі-Форд»[en], за спонсорської підтримки «Shell» перейшла у 1974 році до британської «Формули-5000»[en].

У «Формулі-1» дебютувала 20 липня 1974 року на Гран-прі Великої Британії у приватній команді «Еллайед Полімер Груп» за кермом автомобіля «Бребен BT42». Дебют у чемпіонаті світу не був вдалим: Лелла Ломбарді не змогла пройти кваліфікацію, запам'яталася лише незвичайним стартовим номером 208. Він був присвоєний на прохання одного зі спонсорів Лелли, радіостанції з Люксембурга, що транслювала своє мовлення на частоті AM 208 кГц, і до цих пір цей номер є найбільшим за всю історію чемпіонатів «Формули-1».

У 1975 році змогла провести повний сезон у чемпіонаті в команді «March Engineering»[en].

УспіхРедагувати

Восени 1974 року Лелла познайомилась з італійським аристократом і мультимільйонером, графом Вітторіо Заноном, що вирішив профінансувати її участь у наступному чемпіонаті — і у 1975-му Лелла сіла за кермо заводського March 741, склавши пару Вітторіо Брамбілле. На Гран-прі Південної Африки на трасі К'яламі вона пройшла кваліфікацію, але не змогла фінішувати через поламку двигуна. Другими перегонами у кар'єрі Лелли Ломбарді був Гран-прі Іспанії 1975 року, що проводився на міській трасі Монжуїк-Парк у Барселоні. На першому етапі чемпіонату в ПАР вона не змогла проявити себе, посіла останнє місце на стартовій решітці і в перегонах не дісталася фінішу. Результат в Іспанії спочатку також був невиразним: у кваліфікації Лелла посіла 24-е місце, обійшовши лише Артуро Мерцаріо[en] з команди «Вільямс» (результат Емерсона Фіттіпальді, що повільно проїхав своє кваліфікаційне коло на знак протесту проти низької безпеки траси, враховувати не варто). Однак, щойно розпочалася гонка, як караван машин почав стрімко рідіти: уже на старті зіткнулися Маріо Андретті та Нікі Лауда, Артуро Мерцаріо[en] і Вілсон Фіттіпальді[en] заїхали до боксів й припинили участь у перегонах, а два кола по тому зійшли ще три гонщики. Численні аварії та сходи з дистанції привели до того, що Лелла Ломбарді після першої третини гонки посідала місце у першій десятці гонщиків.

Гран-прі Іспанії 1975 року закінчився на 29 колі, після того як чотири кола перед тим лідер гонки Рольф Штоммелен[de] вилетів з траси, в результаті чого загинули 5 глядачів. На момент зупинки перегонів Лелла Ломбарді йшла на шостому місці, що давало їй одне очко до заліку чемпіонату світу, але, так як гонщики пройшли менше двох третин дистанції, за правилами їм було нараховано половину набраних очок. У цих перегонах Лелла Ломбарді встановила нове найвище досягнення жінок у перегонах Формули-1 (попереднє було встановлене Марією Терезою де Філліпіс, що посіла на Гран-прі Бельгії 1958 року 10-е місце). Вона до сих пір залишається єдиною жінкою, що зуміла набрати очки у залік чемпіонату світу «Формули-1».

Подальша кар'єраРедагувати

У наступних перегонах сезону 1975 року Лелла Ломбарді лиш ще раз зуміла проявити себе, виборовши сьоме місце у Гран-прі Німеччини. У 1976 році вона провела у команді «March Engineering»[en] лише стартову гонку сезону, після чого її замінили на Ронні Петерсона[en]. У середині сезону взяла участь у трьох Гран-прі у складі команди RAM Racing[en] (двічі не пройшла кваліфікацію і один раз стартувала, посівши у гонці 12-е місце)

Після завершення у 1976 році кар'єри у «Формулі-1», брала участь у кузовних гонках, виборола 31-е місце у перегонах NASCAR у 1977 році, потім стартувала в різних гонках спортпрототипів, Європейському чемпіонату турингових автомобілів[en], ДТМ.

Крім декількох менш значимих перемог («Ignazio Giunti Trophy» 1979, «Ore di Mugello», 1981), її найвищим успіхом було друге місце у раунді Чемпіонату світу спортивних автомобілів 1000 км Монца у 1981-му де вона виступила у парі з Джорджо Франча[it] на прототипі «Osella-BMW».

Лелла Ломбарді закінчила виступи в автоперегонах у 1988. У 1989 вона заснувала власну команду під назвою «Lombardi Autosport» для участі в автомобільних перегонах[1].

Померла у 1992 році від раку.

Результати перегонів у Формулі-1Редагувати

Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 WDC Очки
1974 Allied Polymer Group Бребем[en] BT42 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 ARG BRA RSA ESP BEL MON SWE NED FRA GBR
НКВ
GER AUT CAN ITA USA NC 0
1975 March Engineering[en] March 741 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 ARG BRA RSA
Схід
21st 0.5
Lavazza March March 751 ESP
6
MON
НКВ
BEL
Схід
SWE
Схід
NED
14
FRA
18
GBR
Схід
GER
7
AUT
17
ITA
Схід
Frank Williams Racing Cars Williams FW04 USA
НКВ
1976 Lavazza March March 761 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 BRA
14
RSA USW ESP BEL MON SWE FRA NC 0
RAM Racing з Lavazza Brabham BT44B GBR
НКВ
GER
НКВ
AUT
12
NED ITA CAN USA JPN

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати