Лейтен 726-8 (Luyten 726-8, також Глізе 65) — одна з найближчих до Землі подвійних зір, розташована на відстані 8,7 світлового року в сузір'ї Кита. Компонент Лейтен 726-8 B відомий також під назвою UV Кита і є прототипом певного типу зір — спалахуючих зір типу UV Кита.

Лейтен 726-8
Маса 1,9884E+29 кг
Каталожний код 1ES 0136-18.2[1], 1RXS J013859.7-175715[1], 2EUVE J0138-17.9[1], 2MASS J01390120-1757026[1], CCDM J01388-1758AB[1], CCDM J01390-1756AB[1], DENIS J013901.4-175702[1], EUVE J0138-17.9[1], EUVE J0139-17.9[1], GCRV 921[1], GJ 65[1], IDS 01340-1828[1], IRAS 01365-1812[1], JP11 5422[1], NSV 577[1], PLX 343.1[1], RBS 227[1], UCAC4 361-001858[1], WDS J01388-1758AB[1], UCAC2 24998154[1], Karmn J01390-179AB[1], PM 01364-1813[1], RX J0139.0-1757[1] і 1XRS 01364-182[1]
Першовідкривач або винахідник Віллем Якоб Лейтен
Дата відкриття (винаходу) 1948
Сузір'я Кит
Відстань від Землі 8,73 ± 0,06 світловий рік
Паралакс 373,7 ± 2,7 кутова мілісекунда і 375 ± 4 кутова мілісекунда[2]
Схилення власного руху 563 ± 5 кутова мілісекунда на рік[3][4]
Пряме піднесення власного руху 3295 ± 0 кутова мілісекунда на рік[3]
Радіальна швидкість 29 ± 2 км/с[5]
Тип змінної зорі UV Кита
Спектральний клас M5, 5Error/M6Error і M5.0V[6]
Видима зоряна величина 12,08 ± 0,03[7]
Абсолютна зоряна величина 14,92
Радіус 0,14 сонячний радіус
Епоха J2000.0[8]
Пряме піднесення 0,43206 радіан[8]
Схилення 0 радіан[8]
CMNS: Лейтен 726-8 у Вікісховищі

Відкриття ред.

 
UV Кита, Ендрю Поса (Andrew Posa, 1982)

Систему Лейтен 726-8 відкрив 1948 року Віллем Якоб Лейтен у процесі складання каталогу зір із власним рухом[9]. Він помітив дуже великий власний рух зорі — 3,37 кутової секунди на рік — і додав її у свій каталог під назвою Лейтен 726-8. Невдовзі по тому був відкритий менший компаньйон Лейтен 26-8 B, який отримав позначення UV Кита як змінна зоря.

Подвійна система ред.

  • Лейтен 726-8 B (UV Кита) — червоний карлик спектрального класу M6.0e[11]. Хоча UV Кита й не була першою відкритою спалахуючою зорею, але саме вона, як найхарактерніший приклад таких зір, дала назву цілому класу еруптивних змінних зір. Час від часу на її поверхні відбуваються вражаючі спалахи. 1952 року її яскравість збільшилася в 75 разів лише за 20 секунд.

Обидві зорі мають практично однакову яскравість й обертаються одна навколо іншої з періодом 26,5 років. Ексцентриситет у системі досить великий (0,62), тому відстань між компонентами змінюється від 2,1 до 8,8 а. о. (від 310 до 1320 млн км). Найближчим сусідом зірки є знаменита Тау Кита, розташована на відстані 2,87 св. року.

Найближче оточення системи ред.

Перелічені нижче зоряні системи розташовані на відстані в межах 10 світлових років від системи Лейтен 726-8:

Зоря Спектральний клас Відстань, св. років
τ Кита G8 Vp 3,2
YZ Кита M4,5 Ve 3,6
ε Ерідана K2 V 5,1
Лакайль 9352 M0,5 Ve 6,7
LHS 1565 M5,5 V 7,1
HIP 15689 ? 7,4
Зоря ван Маанена DF-G/VII 7,6
EZ Водолія M5-5,5 Ve/?/? 7,7
Зоря Тігардена M6,5 V 8,0
GJ 1002 M5,5 V 8,4
TZ Овна M4,5 Ve 8,4
Сонце G2 V 8,7
ε Індіанця K3-5 Ve 10,0

Рух зорі у просторі ред.

За розрахунками, приблизно 28 700 років тому Лейтен 726-8 наближалася на мінімальну відстань до Сонця — 7,2 св. року (2,21 пк)[12].

Приблизно через 31 500 років Лейтен 726-8 пройде дуже близько від зорі Епсилон Ерідана: мінімальна відстань становитиме 0,93 св. року. Під час цієї події Лейтен 726-8 може спричинити збурення в гіпотетичній «хмарі Оорта» навколо Епсилон Ерідана, драматично змінивши орбіти деяких довгоперіодичних комет. Взаємний транзит цих двох зоряних систем на відстані 1 св. року одна від одної триватиме приблизно 4600 років[13].

Можливо, Лейтен 726-8 є членом зоряного потоку Гіад[14].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я SIMBAD Astronomical Database
  2. Geyer D. W., Harrington R. S., Worley C. E. Parallax, orbit, and mass of the visual binary L726-8 // Astron. J. / J. G. III, E. VishniacNYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 1988. — Vol. 95. — P. 1841–1842. — ISSN 0004-6256; 1538-3881doi:10.1086/114781
  3. а б Caballero J. A. Southern very low mass stars and brown dwarfs in wide binary and multiple systems // The Astrophysical Journal LettersIOP Publishing, 2007. — Vol. 667. — P. 520–526. — ISSN 2041-8205; 2041-8213doi:10.1086/520873arXiv:0706.1346
  4. Salim S. Improved Astrometry and Photometry for the Luyten Catalog. II. Faint Stars and the Revised Catalog // Astrophys. J. / E. VishniacIOP Publishing, 2003. — Vol. 582, Iss. 2. — P. 1011–1031. — ISSN 0004-637X; 1538-4357doi:10.1086/344822arXiv:astro-ph/0206318
  5. Wilson R. E. General Catalogue of Stellar Radial VelocitiesІнститут Карнегі, 1953.
  6. Klutsch, A., Ribas, I., Montes, D. CARMENES input catalogue of M dwarfs. I. Low-resolution spectroscopy with CAFOS // Astron. Astrophys. / T. ForveilleEDP Sciences, 2015. — Vol. 577. — P. 128–128. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846doi:10.1051/0004-6361/201525803arXiv:1502.07580
  7. Henden A. VizieR Online Data Catalog: UCAC4 Catalogue (Zacharias+, 2012) — 2012. — Vol. 1322.
  8. а б в Van Dyk S. 2MASS All Sky Catalog of point sources — 2003. — Т. 2246. — С. –1.
  9. Luyten, W. J. «New stars with proper motions exceeding 0.5» annually". The Astronomical Journal 55: 15
  10. Luyten 726-8 AB (UV Ceti) Solstation [Архівовано 27 березня 2009 у Wayback Machine.]
  11. UV Ceti and the flare stars. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 28 серпня 2015. 
  12. Annotations on V* UV Cet object. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 23 листопада 2014. Процитовано 14 квітня 2010. 
  13. Potemine, Igor Yu. (April 2010). Transit of Luyten 726-8 within 1 ly from Epsilon Eridani. Cornell University Library. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 12 квітня 2010. 
  14. D. Montes та ін. (2001). Late-type members of young stellar kinematic groups - I. Single stars.. MNRAS. 328: 45–63. doi:10.1046/j.1365-8711.2001.04781.x. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 18 квітня 2010.