Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 2020 — естафетний біг 4×100 метрів (чоловіки)
Змагання з естафетного бігу 4×100 метрів серед чоловіків на літніх Олімпійських іграх 2020 у Токіо проходили 5-6 серпня 2021 на Японському національному стадіоні.
| Естафетний біг 4×100 метрів (чоловіки) на XXXII Олімпійських іграх | ||||||||||
 | ||||||||||
| Місце проведення | Японський національний стадіон | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Дати | 5 серпня 2021 (забіги) 6 серпня 2021 (фінал) | |||||||||
| Учасників | 64 з 16 країн | |||||||||
| Команд | 16 | |||||||||
| Призери | ||||||||||
| ||||||||||
| ← 2016 | 2024 → | |||||||||
| Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 2020
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Бігові дисципліни | ||||
| 100 м | чоловіки | жінки | ||
| 200 м | чоловіки | жінки | ||
| 400 м | чоловіки | жінки | ||
| 800 м | чоловіки | жінки | ||
| 1500 м | чоловіки | жінки | ||
| 5000 м | чоловіки | жінки | ||
| 10000 м | чоловіки | жінки | ||
| 100 м з/б | жінки | |||
| 110 м з/б | чоловіки | |||
| 400 м з/б | чоловіки | жінки | ||
| 3000 м з/п | чоловіки | жінки | ||
| 4×100 м | чоловіки | жінки | ||
| 4×400 м | чоловіки | жінки | ||
| 4×400 м | змішана | |||
| Шосейні дисципліни | ||||
| Марафон | чоловіки | жінки | ||
| Ходьба 20 км | чоловіки | жінки | ||
| Ходьба 50 км | чоловіки | |||
| Технічні дисципліни | ||||
| Висота | чоловіки | жінки | ||
| Жердина | чоловіки | жінки | ||
| Довжина | чоловіки | жінки | ||
| Потрійний | чоловіки | жінки | ||
| Ядро | чоловіки | жінки | ||
| Диск | чоловіки | жінки | ||
| Молот | чоловіки | жінки | ||
| Спис | чоловіки | жінки | ||
| Багатоборство | ||||
| Семиборство | жінки | |||
| Десятиборство | чоловіки | |||
| Кваліфікація | ||||
Напередодні старту ред.
На початок змагань основні рекордні результати були такими:
| WR |  ЯмайкаНеста Картер Майкл Фрейтер Йоган Блейк Усейн Болт |
36,84 | .svg){kind=small} Лондон
|
12 серпня 2012 |
| OR | Ямайка Неста Картер Майкл Фрейтер Йоган Блейк Усейн Болт |
36,84 | Лондон
|
12 серпня 2012 |
| WL | Велика Британія Чиджинду Уджа Жарнел Г'юз Річард Кілті Нетаніел Мітчелл-Блейк |
38,27 | Гейтсхед
|
13 липня 2021 |
Результати ред.
Забіги ред.
[[Файл:TV-icon-2.svg|thumb|150px|Попередні забіги (відеозвіт) [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.]]]
Умови кваліфікації до наступного раунду: перші три команди з кожного забігу (Q) та дві найшвидших за часом з тих, які посіли у забігах місця, починаючи з третього (q)[1][2][3].
Фінал ред.
[[Файл:TV-icon-2.svg|thumb|150px|Фінальний забіг [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.]]]
Фінальний забіг відбувся 6 серпня 2021[4].
| Місце | Команда | Атлети по етапах | Час | Примітки | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| I | II | III | IV | ||||
 |
 Італія |
Лоренцо Патта | Марселл Джейкобс | Есеоса Десалу | Філіппо Торту | 37,50 | NR |
 |
.svg){kind=small} Канада |
Аарон Браун | Джером Блейк | Брендон Родні | Андре де Грассе | 37,70 | |
 |
 Китай |
Тан Сінцян | Се Чженьє | Су Бінтянь | У Чжицян | 37,79 | NR |
| 4 | Ямайка |
Джевон Мінзі | Джуліан Форте | Йоган Блейк | Облік Севілл | 37,84 | |
| 5 |  Німеччина |
Джуліан Ройс | Джошуа Гартманн | Деніз Альмас | Лукас Анса-Пепра | 38,12 | |
 Японія |
Тада Сюхей | Ямагата Рьота | Кірю Йосіхіде | Койке Юкі | DNF | ||
 Гана |
Шон Сафо-Антві | Бенджамін Азаматі-Кваку | Еммануель Єбоа | Джозеф Пол Амоа | DQ | [a] | |
| Велика Британія |
Чиджинду Уджа | Жарнел Г'юз | Річард Кілті | Нетаніел Мітчелл-Блейк | DQ | [b] |
a Команда Гани була дискваліфікована по завершенні фінального забігу через порушення правила передачі естафетної палички в межах естафетного коридору[5].
b По закінченні Ігор, член британської естафетної команди Чиджинду Уджа був відсторонений від змагань за підозрою у порушенні антидопінгових правил внаслідок виявлення в його крові забороненого препарату[6]. 18 лютого 2022 Міжнародний спортивний трибунал підтвердив порушення спортсмена, внаслідок чого британські спринтери були позбавлені срібних нагород[7]. Внаслідок дискваліфікації срібні медалі були перерозподілені на користь канадського естафетного квартета, а бронзові — вручені китайським спринтерам, які на фініші забігу були третіми та четвертими відповідно[8].
Примітки ред.
- ↑ Tokyo 2020 - Athletics - Men's 4 x 100m Relay - Heat 1/2 Results (PDF). Міжнародний олімпійський комітет. Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ Tokyo 2020 - Athletics - Men's 4 x 100m Relay - Heat 2/2 Results (PDF). Міжнародний олімпійський комітет. Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ Tokyo 2020 - Athletics - Men's 4 x 100m Relay - Heats Results Summary (PDF). Міжнародний олімпійський комітет. Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Tokyo 2020 - Athletics - Men's 4 x 100m Relay - Final Results (PDF). Міжнародний олімпійський комітет. Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Tokyo 2020: Ghana disqualified in 4*100 final. www.pulse.com.gh. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
- ↑ British Olympic silver medallist Chijindu Ujah suspended for doping violation. Ґардіан. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Decision rendered by the Anti-Doping Division of the Court of Arbitration for Sport (CAS ADD) - Chijindu Ujah - Athletics (PDF). www.tas-cas.org. Архів оригіналу (PDF) за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
- ↑ Events from Sochi 2014 and Tokyo 2020 to have medals and diplomas reallocated. Міжнародний олімпійський комітет. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
Джерела ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 2020 — естафетний біг 4×100 метрів (чоловіки) |
- Сторінка дисципліни змагань на сайті Світової легкої атлетики [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сторінка дисципліни змагань на сайті Міжнародного олімпійського комітета [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Italy grabs fifth athletics gold of the Games with victory in men’s 4x100m. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 30 січня 2022. (англ.)